Латвія і Литва засудили історичний ревізіонізм Росії на Генасамблеї ООН

Президенти Латвії Егілс Левітс і Литви Гітанас Науседа заявили про неприпустимість ревізіоністського історичного підходу Росії, особливо, що стосується подій Другої світової війни.

Заяви пролунали на дебатах у Генасамблеї ООН, офіційна трансляція якої велася на сайті ООН.

 

"Все більш ревізіоністський підхід Росії, особливо у контексті подій Другої світової війни, є неприйнятним. Росія постійно робить спроби перетворити історію на інструмент дезінформації", - заявив Левітс.

При цьому, за його словами, в РФ продовжують спостерігатися обмеження демократії і свободи слова.

У той же час, на думку його литовського колеги, зараз безпека і стабільність залежать від правильної оцінки подій минулого.

"Ми повинні відстоювати об'єктивні історичні наративи, які все частіше піддаються нападкам ревізіоністських сил. Історія не повинна бути інструментом маніпулювання, дезінформації та пропаганди. Вона не повинна використовуватися для приховування минулих злочинів або служити миттєвому політичному порядку денному ", - підкреслив Науседа.

Він закликав відкинути застарілий світогляд щодо поділу світовими лідерами світу на сфери інтересів. "Таємні угоди, подібні до тих, які було укладено у Москві 1939 року або Ялті 1945 року, більше ніколи не повинні підписуватися. Всім повинно бути ясно, що всі країни є повноправними членами міжнародного співтовариства, з рівними правами і обов'язками ", - резюмував литовський президент.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.