Латвія і Литва засудили історичний ревізіонізм Росії на Генасамблеї ООН

Президенти Латвії Егілс Левітс і Литви Гітанас Науседа заявили про неприпустимість ревізіоністського історичного підходу Росії, особливо, що стосується подій Другої світової війни.

Заяви пролунали на дебатах у Генасамблеї ООН, офіційна трансляція якої велася на сайті ООН.

 

"Все більш ревізіоністський підхід Росії, особливо у контексті подій Другої світової війни, є неприйнятним. Росія постійно робить спроби перетворити історію на інструмент дезінформації", - заявив Левітс.

При цьому, за його словами, в РФ продовжують спостерігатися обмеження демократії і свободи слова.

У той же час, на думку його литовського колеги, зараз безпека і стабільність залежать від правильної оцінки подій минулого.

"Ми повинні відстоювати об'єктивні історичні наративи, які все частіше піддаються нападкам ревізіоністських сил. Історія не повинна бути інструментом маніпулювання, дезінформації та пропаганди. Вона не повинна використовуватися для приховування минулих злочинів або служити миттєвому політичному порядку денному ", - підкреслив Науседа.

Він закликав відкинути застарілий світогляд щодо поділу світовими лідерами світу на сфери інтересів. "Таємні угоди, подібні до тих, які було укладено у Москві 1939 року або Ялті 1945 року, більше ніколи не повинні підписуватися. Всім повинно бути ясно, що всі країни є повноправними членами міжнародного співтовариства, з рівними правами і обов'язками ", - резюмував литовський президент.

Політичний марафон: від кандидата до депутата

"Із задоволенням можу констатувати той факт, що на виборчу компанію я не витратив ані копійки, Сьогодні це звучить, мабуть, одіозно, але так дійсно було".

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."