В Польщі знайшли документи реального Джеймса Бонда

Бонд балакучий, але дуже обережний і "цікавиться жінками"

Про це повідомляє директор Архіву СБУ Андрій Когут з посиланням на Архів ІПН Польщі.

В Архіві ІПН Польщі знайшли документи про реального британського розвідника Джеймса Бонда.

"Джеймс Бонд прибув до Польщі 18 лютого 1964 р. Його офіційна посада — секретар-архівіст Військового аташате посольства Великої Британії. Приїзд такого відомого агента не залишився непоміченим співробітниками 2-го Департаменту (контррозвідки) Міністерства внутрішніх справ ПНР – йдеться у повідомленні, -

Створено справу оперативного нагляду під кодовою назвою "Самек", а він сам перебуває під постійним та пильним спостереженням. Встановлено, що Бонд балакучий, але дуже обережний і "цікавиться жінками".

Контактів з громадянами Польщі — не зафіксовано. У жовтні та листопаді 1964 року разом із двома працівниками аташату відвідував Білостоцьке та Ольштинське воєводства, щоб "проникнути на військові об'єкти".

Ймовірно, що спостереження за діями агента 007 не залишилось для нього непоміченим. Тож швидше всього, що він прийшов до висновку, що шансів отримати цінну інформацію немає.

Через це, 21 січня 1965 року Джеймс Бонд покинув територію Польської Народної Республіки. Результатом його перебування стали дані в картотеці та фрагментарні документи оперативного спостереження".

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.