Спецпроект

Назва конференції «Was the Holodomor a Genocide?» є некоректною – стверджують працівники Інституту дослідження Голодомору

Співробітники Інституту дослідження Голодомору не погоджуються з формулюванням назви конференції Was the Holodomor a Genocide?

24 вересня має відбутися конференція під назвою Was the Holodomor a Genocide? Її організаторами виступають Німецько-українська комісія істориків та Канадський інститут українських студій. До участі запрошені три експерти з досліджень Голодомору та геноцидів: Андреа Граціозі (Рим), Георгій Касьянов (Київ) та Дарія Маттінглі (Кембридж).

Працівники Інституту дослідження Голодомору оприлюднили у Фейсбуці відкритий лист про некоректність назви конференції. На їх думку "таке формулювання теми є абсолютно некоректним, воно порушує законодавство України та міжнародно-правові акти".

Підписанти листа вказують, що визначення Голодомору 1932–1933 років як геноциду є юридичною нормою та прописане в українському законодавстві.

 

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.