Національний музей історії України запускає дитячу програму про виникнення писемності

Національний музей історії України розпочинає серію авторських освітніх дитячих програм «Магія символів», присвячених історії писемності та розвитку писемної культури на українських землях

Проведуть їх науковці музею, куратори виставки "Homo scriptor. Людина, яка пише" – Олексій Савченко та Володимир Колибенко.

 

Під час програми "Як писали до появи алфавітів?" юні дослідники помандрують у дописемні часи, де спробують зрозуміти, як давні люди зображали світ навколо себе, передаючи власні думки та враження через відстань і час, а також як їм у цьому допомагали предмети, піктограми й символи.
Дитячий день відбудеться вже цієї неділі, 20 вересня, о 12.00.

Ця програма йде першою, адже поява писемності – одна із найважливіших подій в історії людства, що назавжди змінила світ і дала змогу передавати інформацію на небачені відстані. Писемність не виникла з появою людства, але стала важливою частиною його існування, без якої ми вже не уявляємо свого життя.

Вікова категорія: 7–14 років.
Тривалість 2 години. Вартість – 200 грн.

У зв'язку з епідемічною ситуацією кількість місць обмежена, тому квитки бажано викуповувати наперед. Квитки можна купити в касі музею (з 10 до 17:00, щодня) або ОНЛАЙН: https://nmiu.kontramarka.ua/widget/excursion/221/ .

Додаткова інформація за телефоном (044) 278 48 64.
Адреса Національного музею історії України: м. Київ, вул. Володимирська, 2.
Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.