Національний музей історії України запускає дитячу програму про виникнення писемності

Національний музей історії України розпочинає серію авторських освітніх дитячих програм «Магія символів», присвячених історії писемності та розвитку писемної культури на українських землях

Проведуть їх науковці музею, куратори виставки "Homo scriptor. Людина, яка пише" – Олексій Савченко та Володимир Колибенко.

 

Під час програми "Як писали до появи алфавітів?" юні дослідники помандрують у дописемні часи, де спробують зрозуміти, як давні люди зображали світ навколо себе, передаючи власні думки та враження через відстань і час, а також як їм у цьому допомагали предмети, піктограми й символи.
Дитячий день відбудеться вже цієї неділі, 20 вересня, о 12.00.

Ця програма йде першою, адже поява писемності – одна із найважливіших подій в історії людства, що назавжди змінила світ і дала змогу передавати інформацію на небачені відстані. Писемність не виникла з появою людства, але стала важливою частиною його існування, без якої ми вже не уявляємо свого життя.

Вікова категорія: 7–14 років.
Тривалість 2 години. Вартість – 200 грн.

У зв'язку з епідемічною ситуацією кількість місць обмежена, тому квитки бажано викуповувати наперед. Квитки можна купити в касі музею (з 10 до 17:00, щодня) або ОНЛАЙН: https://nmiu.kontramarka.ua/widget/excursion/221/ .

Додаткова інформація за телефоном (044) 278 48 64.
Адреса Національного музею історії України: м. Київ, вул. Володимирська, 2.
Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.