До 120-річчя Катерини Білокур музей декоративного мистецтва "оживить" її картини

Національний музей українського народного декоративного мистецтва підготував мистецький проєкт «Білокур», мета якого – популяризація доробку геніальної художниці

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на відділ науково-освітньої роботи музею.

"Проєкт здійснюється за підтримки Українського культурного фонду і передбачає низку цікавих та інноваційних заходів, одним з яких є видання книги мистецтвознавиці та арткритика Олесі Авраменко, що містить не тільки маловідомі факти про життєвий шлях та творчість української мисткині, але й включає інтерактивні елементи. 20 сторінок (картин) цієї книги "оживуть" за допомогою доповненої реальності, яка перетворить процес читання на своєрідну гру та значно розширить читацьку аудиторію, залучивши молодих людей", - ідеться в повідомленні.

Як зазначається, книга незабаром побачить світ та посяде почесне місце на полицях бібліотек, шкіл мистецтва та інших закладів культури.

В музеї уточнили, що завдяки проєкту "оживуть" і 17 із 37 картин видатної художниці з колекції музею. Ці роботи стануть частиною широкомасштабної ювілейної виставки "Катерина Білокур. Життя в обіймах квітів", яка відкриється в листопаді. Вона розповість не тільки про долю художниці-самоуки з Богданівки, що підкорила світ, а й про тих особистостей, які зіграли особливу роль в її житті: Оксану Петрусенко, Павла Тичину, Тараса Шевченка, Василя Нагая та багатьох інших.

Крім того, за допомогою аудіогіда та доповненої реальності гості музею зможуть самостійно ознайомитися з цікавими подробицями про створення 10 робіт Катерини Білокур, її епістолярною спадщиною, почути коментарі сучасників мисткині.

Приємним сюрпризом для шанувальників творчості великої художниці буде демонстрація загублених робіт – "Цар Колос" та "Березонька". Вони вважаються втраченими після виставки у Парижі 1957 року. Завдяки новітнім технологіям глядачі вперше зможуть побачити їх на виставці.

Проєкт "Білокур" реалізується за участі восьми музеїв України - з Києва, Яготина, Полтави і Львова.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.