До 120-річчя Катерини Білокур музей декоративного мистецтва "оживить" її картини

Національний музей українського народного декоративного мистецтва підготував мистецький проєкт «Білокур», мета якого – популяризація доробку геніальної художниці

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на відділ науково-освітньої роботи музею.

"Проєкт здійснюється за підтримки Українського культурного фонду і передбачає низку цікавих та інноваційних заходів, одним з яких є видання книги мистецтвознавиці та арткритика Олесі Авраменко, що містить не тільки маловідомі факти про життєвий шлях та творчість української мисткині, але й включає інтерактивні елементи. 20 сторінок (картин) цієї книги "оживуть" за допомогою доповненої реальності, яка перетворить процес читання на своєрідну гру та значно розширить читацьку аудиторію, залучивши молодих людей", - ідеться в повідомленні.

Як зазначається, книга незабаром побачить світ та посяде почесне місце на полицях бібліотек, шкіл мистецтва та інших закладів культури.

В музеї уточнили, що завдяки проєкту "оживуть" і 17 із 37 картин видатної художниці з колекції музею. Ці роботи стануть частиною широкомасштабної ювілейної виставки "Катерина Білокур. Життя в обіймах квітів", яка відкриється в листопаді. Вона розповість не тільки про долю художниці-самоуки з Богданівки, що підкорила світ, а й про тих особистостей, які зіграли особливу роль в її житті: Оксану Петрусенко, Павла Тичину, Тараса Шевченка, Василя Нагая та багатьох інших.

Крім того, за допомогою аудіогіда та доповненої реальності гості музею зможуть самостійно ознайомитися з цікавими подробицями про створення 10 робіт Катерини Білокур, її епістолярною спадщиною, почути коментарі сучасників мисткині.

Приємним сюрпризом для шанувальників творчості великої художниці буде демонстрація загублених робіт – "Цар Колос" та "Березонька". Вони вважаються втраченими після виставки у Парижі 1957 року. Завдяки новітнім технологіям глядачі вперше зможуть побачити їх на виставці.

Проєкт "Білокур" реалізується за участі восьми музеїв України - з Києва, Яготина, Полтави і Львова.

 

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.