YouTube-канал HistOk запускає проєкт про історію Україні після 1989 року

Проєкт «Епоха гордих укрів» - це розповідь про сучасність України, героїв і ворогів державності та події, що визначають наше життя від 1989 року

На YouTube-каналі "HistOk Популярно про історію" почав діяти проєкт "Епоха гордих укрів". Його тематика – події сучасної української історії, починаючи з 1989 року

Заплановано перший цикл відео до дня Незалежності України – про тих політиків, які 24 серпня 1991 року були депутатами Верховної Ради УРСР, підтримали проголошення незалежності і таким чином реалізували свої політичні цілі. Діячі, обрані авторами, у свій час були заарештовані чи позбавлені волі за "антирадянську" діяльність. В рубриці "Іn memoriam" будуть розповіді про відомих сучасників, які нещодавно відійшли у вічність.

В кадрі проєкту "Епоха гордих укрів" – Мирон Гордійчук – кандидат історичних наук, завідувач Літературно-меморіального будинку-музею Тараса Шевченка

Ініціатор та співтворець YouTube-каналу "HistOk Популярно про історію" - Ольга Дудар – кандидатка історичних наук, викладачка Київського університету імені Бориса Грінченка, авторка підручників з історії видавничого дому "Освіта".

Автори планують популяризувати знання з сучасної історії, акцентувати увагу на свідомій громадянській позиції сучасників і відійти від певних штампів, які є у ЗМІ та шкільних підручника. Відео будуть корисними і педагогам, і учням, і студентам. Але загалом канал "HistOk Популярно про історію" створений для тих співгромадян, хто замислюється над минулим і хоче позбутися негативних стереотипів про минуле України, і не тільки.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.