У стамбульському аеропорту відкрили музей. ФОТО

В аеропорту «Стамбул» почав роботу музей, експонати якого розповідають про основні віхи історії Туреччини. Зараз в музеї діє виставка «Скарби Туреччини: обличчя престолів».

Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Туреччині з посиланням на інформацію, отриману в пресслужбі летовища.

 

"Кожен пасажир, який буває в Туреччині, відтепер матиме можливість побачити всі значні артефакти нашої історії в одному музеї. Ми хочемо, щоб аеропорт Стамбула, який вже є глобальним центром і всесвітньою точкою зустрічей, став ще й центром зустрічей з культурою та мистецтвом", – прокоментував відкриття музею генеральний директор аеропорту Кадрі Самсунлу.

 

Музейний простір має площу 1 тис. кв.м. Експозиція "Скарби Туреччини: обличчя престолів" включає 219 експонатів, які були зібрані з 29 різних музеїв.

 

"Стамбул приєднався до клубу великих аеропортів з музеями, серед яких багато інших міст світу, як-от Сан-Франциско, Амстердам, Афіни та Каїр", – йдеться в повідомленні пресслужби.

 

Довідково. Найбільша в світі авіагавань – аеропорт Стамбула – відкрилася наприкінці жовтня 2018 року. Аеропорт продовжуватиме розбудовуватися впродовж 10 років, поки всі етапи не буде завершено до 2028 року.

Планувалося, що після відкриття першого етапу новий аеропорт зможе обслуговувати до 90 мільйонів пасажирів на рік. Із реалізацією всіх етапів проєкту цей показник має збільшитися до 150 мільйонів, а за потреби його доведуть до 200 мільйонів пасажирів, що дасть йому змогу стати найбільшим у світі.

Після початку світової пандемії коронавірусу цей аеропорт став хабом для повернення громадян з різних куточків світу додому. Пізніше аеропорт "Стамбул" першим у країні отримав сертифікат "Безпечного туризму".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.