У Греції відкрили перший підводний музей. ВІДЕО

У Греції відкрили перший підводний музей поблизу острова Перістера в Егейському морі.

Про це повідомляє Greece High Definition.

 

"Музей затонулого корабля у Перістері нарешті відкривається – до жовтня у пілотному режимі", – заявила міністр культури Греції Ліна Мендоні на урочистій церемонії відкриття музею.

Крім неї, на заході були губернатор Фессалії Костас Агорастос та грецький співак Сакіс Рувас. Останні занурювалися під воду з аквалангом, щоб перерізати стрічку.

Археологи вважають: велике афінське торгове судно, яке перевозило від 3 тис. до 4 тис. амфор із вином з півострова Халкідікі, затонуло поблизу Перістери через негоду приблизно у 425 році до Р.Х.

Остов корабля знайшов місцевий рибалка у 1985 році. Зазначається, що майже усі амфори з вином залишилися неушкодженими.

Пірнути з аквалангом і оглянути корабель можна буде із сертифікованими гідами з 3 серпня до 2 жовтня. Також можлива віртуальна оглядова екскурсія в інформаційному центрі музею, розміщеному на Алонісосі.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.