У Греції відкрили перший підводний музей. ВІДЕО

У Греції відкрили перший підводний музей поблизу острова Перістера в Егейському морі.

Про це повідомляє Greece High Definition.

 

"Музей затонулого корабля у Перістері нарешті відкривається – до жовтня у пілотному режимі", – заявила міністр культури Греції Ліна Мендоні на урочистій церемонії відкриття музею.

Крім неї, на заході були губернатор Фессалії Костас Агорастос та грецький співак Сакіс Рувас. Останні занурювалися під воду з аквалангом, щоб перерізати стрічку.

Археологи вважають: велике афінське торгове судно, яке перевозило від 3 тис. до 4 тис. амфор із вином з півострова Халкідікі, затонуло поблизу Перістери через негоду приблизно у 425 році до Р.Х.

Остов корабля знайшов місцевий рибалка у 1985 році. Зазначається, що майже усі амфори з вином залишилися неушкодженими.

Пірнути з аквалангом і оглянути корабель можна буде із сертифікованими гідами з 3 серпня до 2 жовтня. Також можлива віртуальна оглядова екскурсія в інформаційному центрі музею, розміщеному на Алонісосі.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.