In memoriam. Помер ірландський політик Джон Х’юм

У віці 83 років помер північноірландський політик Джон Х’юм, який був лауреатом Нобелівської премії миру.

Про це у своєму Twitter пише Соціал-демократична та лейбористська партія Північної Ірландії (SDLP), одним із засновників якої був Х'юм. Він пішов із політики у 2004 році.

 

"Нобелівський лауреат і колишній лідер SDLP Джон Хʼюм помер вчора ввечері. Ми всі живемо в тій Ірландії, яку він собі уявляв, — у мирі та вільні вирішувати свою власну долю", — йдеться у повідомленні.

Джон Х'юм отримав Нобелівську премію в 1998 році разом з іще одним північноірландським політиком — Девідом Трімблом. Вони були головними авторами Белфастської угоди. Це був мирний договір між Британією та Ірландією для врегулювання збройного конфлікту на території Північної Ірландії.


Довідково. Конфлікт у Північній Ірландії стався на релігійному та національному ґрунті: між протестантами та католиками, між тими, хто хотів приєднатися до Ірландії, і тими, хто хотів залишатися у складі Великої Британії.

Одним з провідних учасників цього конфлікту була ІРА (Ірландська республіканська армія). Загалом під час збройних зіткнень загинули близько 3 500 людей, з яких майже половина — мирні жителі, оскільки часто бойові дії відбувалися на вулицях міст, або ж вчинялися криваві теракти.

У 1998 році конфлікт врегулювали за допомогою Белфастської угоди. Рідкі та поодинокі випадки сутичок трапляються дотепер. Громадяни Північної Ірландії (71%) та Ірландії (94%) переважною більшістю підтримали цю угоду, яка передбачала створення органів влади в Північній Ірландії, відмову Ірландії від претензій на ці території та самовизначеність північноірландців щодо подальшої долі своєї країни.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.