Громадськість протестує проти четвертого конкурсу на Великий герб

Триває дискусія навколо постанови Верховної Ради України про проведення нового конкурсу на Великий державний герб України.

Демократичне об'єднання "Українська національна рада" опублікувала заяву, в якій називає недоцільним проведення нового конкурсу.

"Згадка в Конституції України про "великий герб" з'явилася під тиском комуністичної більшості у тодішній Верховній Раді. Це на той час був вимушений компроміс," – зазначається у заяві.

"Герби не створюються чиновниками! Якщо держава встановлює новий герб, то це означає перезаснування держави і порушення державного правонаступництва. Тим більше, що великі герби властиві імперіям, а Україна – не імперія. Навіть Російська Федерація, яка є імперією, відмовилась від великого герба, успадкувавши герб Російської імперії," – відзначає у заяві голова Української Національної Ради Юрій Пальчуковський.

Не всі роботи, які надсилаються на минулі конкурси, відповідали його вимогам, розповідає автор книги "Наш герб" Богдан Завітій у інтерв'ю 5 каналу.

Дослідник також стверджує, що великий герб притаманний державам з іншою формою правління:

"Ми не є монархія. Бо зазвичай зараз монархії мають великі герби. Або маленькі держави з великими амбіціями... На жаль, 30 років авантюр, інтриг і решта так цю справу знеславили, що її треба облишити. Не готові, не вміємо, незрілі", – каже Завітій.

Щойно оголошений конкурс буде вже четвертим на ескіз Великого Герба, що його проводитимуть в Україні. Попередні конкурси відбулися у 1991 році, в 1996–97 та у 2007–2009 роках.

 

Олексій Кохан. Проект державного герба України, грудень 1991. Співавтори: Андрій Гречило й Іван Турецький. 19 лютого 1992-го затверджений Верховною Радою як малий державний герб України (ЦДАВО). Більше - дивіться у галереї "НАШ ГЕРБ"

Професор Станіслав Кульчицький, головний науковий співробітник Інституту історії НАН України, брав участь у роботі комісії, яка відбирала ескізи Великого Герба в двотисячних роках.

"Ми досить "плідно" засідали, щоб усе це закінчилось пшиком. У принципі, є вже герб, який ми називаємо Малим. Ставити туди ще фігуру козака і лева, й об'єднувати – герб Великої України і Малої України – Західної – я думаю, що сенсу в цьому вже немає. Це буде дуже складний малюнок, і уявляю, яким він буде на печатках. Головне те, що вже є Тризуб", – каже професор Кульчицький в інтерв'ю Радіо Свобода.

"Власне кажучи, треба забути про цю тему. Думаю, що обійдемося без Великого Герба. Ми стільки років жили без Великого Герба – дійсно, можна й далі жити", – каже професор Кульчицький.

Нагадуємо, 25 серпня на позачерговій сесії Верховної Ради була прийнята Постанова про оголошення конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба України. За неї проголосувало 279 депутатів.

В Українському інституті національної пам'яті скептично поставилися до цієї ініціативи.

"З точки зору фахівців Українського інституту національної пам'яті немає доцільності в розробці Великого Державного Герба України. Тризуба, який є зараз, цілком достатньо. Це консолідуючий герб, він зрозумілий, всіма сприйнятний", - сказав голова установи Антон Дробович.  

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.