В Інституті нацпам'яті не бачать сенсу розробляти новий герб

Антон Дробович вважає, що Тризуб є один з найгарніших гербів у світі, він прийнятний для всіх українців, тож немає потреби в розробці нового

Про це голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович сказав кореспонденту Укрінформу , коментуючи ухвалення Верховною Радою постанови про розробку ескізу Великого Державного Герба України.

"У 20-ій статті Конституції, дійсно, йдеться про Великий Герб України. Є історія питання, чому є ця стаття в Конституції, всі історики її знають. Але з точки зору фахівців Українського інституту національної пам'яті немає доцільності в розробці Великого Державного Герба України. Тризуба, який є зараз, цілком достатньо. Це консолідуючий герб, він зрозумілий, всіма сприйнятний", - сказав Дробович.

 

Водночас він додав, що логіка виникнення великих гербів зазвичай зумовлена тим, що є колишні імперії або країни, до яких входять декілька територій з окремою історією, геральдикою, - тож для того, щоб консолідувати в символічному плані ці території, існують великі герби.

"Для України це не потрібно. Український Тризуб – Герб Княжої держави – сприймається і в Донецьку, і у Львові, і в Севастополі, і в Києві. Всі його розуміють, відчувають. Він стародавній, і тому немає жодної потреби в розробці нового. Вже багато разів до цього питання поверталися, але нам здається, що є більш нагальні питання, якими можна зараз займатися", - зазначив голова УІНП.

Він також нагадав, що, за Конституцією, Малий Герб має бути обов'язковою частиною і Великого Герба.

"Тобто в будь-якому разі він там буде. В цьому немає великої проблеми. Але немає сенсу, якщо є прекрасний діючий герб, який усім зрозумілий, – один з найстильніших, найкрасивіших гербів взагалі у світі! І це не тільки позиція моя як українця, а й багатьох фахівців у цій темі, які кажуть, що це дуже лаконічний, дуже гарний герб. Тож наша позиція така. Наші фахівці вважають, що це недоцільно, і я з ними солідарний", - сказав Дробович.

Разом з тим він додав, що є законодавча влада, і УІНП як виконавча всіляко долучиться до експертизи, до розробки Великого Державного Герба.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.