Анонс: виставка "Анна Валентинович – героїня двох народів"

Подія присвячена народженій в Україні легенді польської опозиції комуністичних часів, співзасновниці профспілкового руху "Солідарність" Анні Валентинович

31 серпня Польський Інститут у Києві спільно з Національним музеєм Революції Гідності, за підтримки Будинку Профспілок України, запрошують на відкриття виставки за участі директора Польського Інституту Роберта Чижевського та генерального директора Національного музею Революції Гідності Ігоря Пошивайла. Виставку створено Фондом "Полонія-Рутенія". 

Початок заходу о 18:00 в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану, майдан Незалежності, 2, другий поверх. 

Після відкриття виставку можна оглянути в таких локаціях Києва: 

1 вересня – 6 вересня: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, майдан Незалежності, 2, вуличний простір біля Будинку Профспілок.
9 вересня – 7 жовтня: Національний музей Тараса Шевченка, бульвар Т. Шевченка, 12, подвір'я музею.

Вхід вільний.

 

Анна Валентинович народилася в українській родині на Рівненщині, а згодом, уже як польська громадянка, стала однією з очільниць руху, що призвів до падіння комунізму в Польщі та став важливою віхою здобуття незалежності Польщі. Свобода та можливість вирішувати власну долю – дуже важливі як для поляків, так і для українців.

Польський рух "Солідарність" та українську Революцію Гідності об'єднує прагнення суспільства до змін і переконання, що громадянська активність кожної людини може змінити життя країни на краще. Ця ідея виразно прочитується в історії "Солідарності" та в життєвому шляху Анни Валентинович.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.