Анонс: виставка "Анна Валентинович – героїня двох народів"

Подія присвячена народженій в Україні легенді польської опозиції комуністичних часів, співзасновниці профспілкового руху "Солідарність" Анні Валентинович

31 серпня Польський Інститут у Києві спільно з Національним музеєм Революції Гідності, за підтримки Будинку Профспілок України, запрошують на відкриття виставки за участі директора Польського Інституту Роберта Чижевського та генерального директора Національного музею Революції Гідності Ігоря Пошивайла. Виставку створено Фондом "Полонія-Рутенія". 

Початок заходу о 18:00 в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану, майдан Незалежності, 2, другий поверх. 

Після відкриття виставку можна оглянути в таких локаціях Києва: 

1 вересня – 6 вересня: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, майдан Незалежності, 2, вуличний простір біля Будинку Профспілок.
9 вересня – 7 жовтня: Національний музей Тараса Шевченка, бульвар Т. Шевченка, 12, подвір'я музею.

Вхід вільний.

 

Анна Валентинович народилася в українській родині на Рівненщині, а згодом, уже як польська громадянка, стала однією з очільниць руху, що призвів до падіння комунізму в Польщі та став важливою віхою здобуття незалежності Польщі. Свобода та можливість вирішувати власну долю – дуже важливі як для поляків, так і для українців.

Польський рух "Солідарність" та українську Революцію Гідності об'єднує прагнення суспільства до змін і переконання, що громадянська активність кожної людини може змінити життя країни на краще. Ця ідея виразно прочитується в історії "Солідарності" та в життєвому шляху Анни Валентинович.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.