Анонс: виставка "Анна Валентинович – героїня двох народів"

Подія присвячена народженій в Україні легенді польської опозиції комуністичних часів, співзасновниці профспілкового руху "Солідарність" Анні Валентинович

31 серпня Польський Інститут у Києві спільно з Національним музеєм Революції Гідності, за підтримки Будинку Профспілок України, запрошують на відкриття виставки за участі директора Польського Інституту Роберта Чижевського та генерального директора Національного музею Революції Гідності Ігоря Пошивайла. Виставку створено Фондом "Полонія-Рутенія". 

Початок заходу о 18:00 в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану, майдан Незалежності, 2, другий поверх. 

Після відкриття виставку можна оглянути в таких локаціях Києва: 

1 вересня – 6 вересня: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, майдан Незалежності, 2, вуличний простір біля Будинку Профспілок.
9 вересня – 7 жовтня: Національний музей Тараса Шевченка, бульвар Т. Шевченка, 12, подвір'я музею.

Вхід вільний.

 

Анна Валентинович народилася в українській родині на Рівненщині, а згодом, уже як польська громадянка, стала однією з очільниць руху, що призвів до падіння комунізму в Польщі та став важливою віхою здобуття незалежності Польщі. Свобода та можливість вирішувати власну долю – дуже важливі як для поляків, так і для українців.

Польський рух "Солідарність" та українську Революцію Гідності об'єднує прагнення суспільства до змін і переконання, що громадянська активність кожної людини може змінити життя країни на краще. Ця ідея виразно прочитується в історії "Солідарності" та в життєвому шляху Анни Валентинович.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.