Порошенко vs Тютюнник: у Крижополі знайшли компроміс щодо назви вулиці

У Крижополі на громадському обговоренні мешканці селища підтримали ідею про перейменування частини вулиці генерал-хорунжого армії УНР Юрія Тютюнника на честь Олексія Порошенка – батька екс-президента

Про це повідомляє Вежа.

За словами секретарки Крижопільської селищної ради Людмили Пасічник, в обговоренні взяло участь 57 людей.

Учасники обговорення розглядали три пропозиції – в двох йшлося про перейменування частини вулиці (різної протяжності), в третій йшлося про залишення назви вулиці без змін.

Найбільшу кількість голосів набрала пропозиція з приводу розподілу вулиці і перейменування її частини (800 метрів) на честь Олексія Порошенка. Як пояснила пані Людмила, загальна протяжність вулиці складає 2 800 метри.

 

Вулиця Тютюнника починається в центрі селища, проходить через залізничне полотно і закінчується в промисловій зоні. Перейменувати планують саме ту частину вулиці, де розташовані офіси та технічна база підприємства "ПК "Поділля".

Ідея перейменувати вулицю належить працівнику ПК "Поділля", яке розташоване на вулиці Юрія Тютюника. Саме це підприємство було засноване Олексієм Порошенком.

Наступний крок у перейменуванні – голосування депутатів Крижопільської селищної ради.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.