Порошенко vs Тютюнник: у Крижополі знайшли компроміс щодо назви вулиці

У Крижополі на громадському обговоренні мешканці селища підтримали ідею про перейменування частини вулиці генерал-хорунжого армії УНР Юрія Тютюнника на честь Олексія Порошенка – батька екс-президента

Про це повідомляє Вежа.

За словами секретарки Крижопільської селищної ради Людмили Пасічник, в обговоренні взяло участь 57 людей.

Учасники обговорення розглядали три пропозиції – в двох йшлося про перейменування частини вулиці (різної протяжності), в третій йшлося про залишення назви вулиці без змін.

Найбільшу кількість голосів набрала пропозиція з приводу розподілу вулиці і перейменування її частини (800 метрів) на честь Олексія Порошенка. Як пояснила пані Людмила, загальна протяжність вулиці складає 2 800 метри.

 

Вулиця Тютюнника починається в центрі селища, проходить через залізничне полотно і закінчується в промисловій зоні. Перейменувати планують саме ту частину вулиці, де розташовані офіси та технічна база підприємства "ПК "Поділля".

Ідея перейменувати вулицю належить працівнику ПК "Поділля", яке розташоване на вулиці Юрія Тютюника. Саме це підприємство було засноване Олексієм Порошенком.

Наступний крок у перейменуванні – голосування депутатів Крижопільської селищної ради.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.