Міжнародний суд у Гаазі розпочав розгляд апеляції Ратка Младича на довічне ув’язнення

Міжнародний суд у Гаазі 25 серпня розпочав слухання апеляції колишнього військового командира боснійських сербів Ратка Младича на його довічне ув’язнення за геноцид за розправу над боснійськими мусульманами в місті Сребрениці та інші воєнні злочини.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Ратко Младич у суді, березень 2020 року
Ратко Младич у суді, березень 2020 року

Дводенне слухання відкладалося кілька разів після того, як 78-річному Младичу була потрібна операція з видалення доброякісного поліпа на товстій кишці, а потім через пандемію коронавірусної інфекції.


У 2017 році Младич був засуджений за воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид через його роль у громадянській війні в Боснії у 1990-х роках.

Серед злочинів, у яких визнали винними Младича, були, зокрема, організація 44-місячної блокади й артилерійських обстрілів боснійської столиці Сараєва, внаслідок чого загинули близько 10 тисяч людей, чи організація вбивства понад восьми тисяч босняків, чоловіків і підлітків, у захопленому боснійськими сербами місті Сребрениці й околицях 1995 року.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.