Аудіогід українською з’явився в Азербайджанському національному музеї килима

У межах проєкту Олени Зеленської з поширення української мови у світі в Азербайджанському національному музеї килима з’явився аудіогід українською.

Як повідомляє пресслужба Офісу Президента України, аудіогід з'явився саме в День Незалежності України.

 
Фото: опу

"У межах ініціативи дружини Президента України Олени Зеленської з поширення української мови у світі та впровадження україномовних аудіогідів у найбільш знакових місцях, зокрема – найбільших музеях світу, аудіогід українською з'явився в Азербайджанському національному музеї килима (м. Баку).

Символічно, що україномовний аудіогід презентовано у найзнаменніший для всіх українців день – День Незалежності України – 24 серпня 2020 року", - йдеться у повідомленні.

У пресслужбі розповіли, що домовленості про створення аудіогіда було досягнуто у грудні 2019 року, під час візиту до Азербайджанської Республіки Президента та першої леді України, у межах якого Олена Зеленська особисто відвідала Азербайджанський національний музей килима. Роботи з перекладу, озвучування та інтеграції аудіогіда до системи музею тривали майже вісім місяців.

Це вже не перший аудіогід українською мовою, створений з ініціативи першої леді: у червні 2020 року українською також "заговорив" один з найбільших музеїв Австрії – художня галерея Альбертіна (м. Відень).

Найближчим часом планується запуск цілої низки україномовних аудіогідів, зокрема у Латвійському національному художньому музеї (м. Рига), Музеї історії мистецтв у Австрії (м. Відень), Морському музеї Чорногорії (м. Котор).


Довідка. Азербайджанський національний музей килима було створено у березні 1967 року. Тривалий час він залишався єдиним у світі спеціалізованим музеєм килима. Колекція музею налічує понад 10 тис. експонатів: надбання килимового мистецтва Азербайджану, починаючи з епохи бронзи та античного періоду до сьогодення, а також художні витвори з металу, скла, кераміки та дерева, ювелірні вироби та одяг.

У 2010 році азербайджанське килимове мистецтво було включено до репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.