Аудіогід українською з’явився в Азербайджанському національному музеї килима

У межах проєкту Олени Зеленської з поширення української мови у світі в Азербайджанському національному музеї килима з’явився аудіогід українською.

Як повідомляє пресслужба Офісу Президента України, аудіогід з'явився саме в День Незалежності України.

 
Фото: опу

"У межах ініціативи дружини Президента України Олени Зеленської з поширення української мови у світі та впровадження україномовних аудіогідів у найбільш знакових місцях, зокрема – найбільших музеях світу, аудіогід українською з'явився в Азербайджанському національному музеї килима (м. Баку).

Символічно, що україномовний аудіогід презентовано у найзнаменніший для всіх українців день – День Незалежності України – 24 серпня 2020 року", - йдеться у повідомленні.

У пресслужбі розповіли, що домовленості про створення аудіогіда було досягнуто у грудні 2019 року, під час візиту до Азербайджанської Республіки Президента та першої леді України, у межах якого Олена Зеленська особисто відвідала Азербайджанський національний музей килима. Роботи з перекладу, озвучування та інтеграції аудіогіда до системи музею тривали майже вісім місяців.

Це вже не перший аудіогід українською мовою, створений з ініціативи першої леді: у червні 2020 року українською також "заговорив" один з найбільших музеїв Австрії – художня галерея Альбертіна (м. Відень).

Найближчим часом планується запуск цілої низки україномовних аудіогідів, зокрема у Латвійському національному художньому музеї (м. Рига), Музеї історії мистецтв у Австрії (м. Відень), Морському музеї Чорногорії (м. Котор).


Довідка. Азербайджанський національний музей килима було створено у березні 1967 року. Тривалий час він залишався єдиним у світі спеціалізованим музеєм килима. Колекція музею налічує понад 10 тис. експонатів: надбання килимового мистецтва Азербайджану, починаючи з епохи бронзи та античного періоду до сьогодення, а також художні витвори з металу, скла, кераміки та дерева, ювелірні вироби та одяг.

У 2010 році азербайджанське килимове мистецтво було включено до репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.