На алеї Героїв Небесної Сотні водій на "Лексусі" зруйнував квітники

11 серпня близько 5 ранку на алеї Героїв Небесної Сотні у Києві нетверезий чоловік на автомобілі марки Lexus зніс 13 бетонних квітників

Про це повідомляє Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності 

Автомобіль Lexus рухався від готелю "Україна" і зупинився за адресою Інститутська, 13 через пробите колесо та збитий диск. Працівники охорони алеї Героїв Небесної Сотні викликали поліцію. Водія затримано. Правоохоронці склали відповідні протоколи.

 

"Згідно зі ст. 44 ЗУ "Про Національну поліцію" до водія була застосована фізична сила, також згідно зі ст. 45 ЗУ "Про Національну поліцію" – спецзасіб кайданки. За вчинені правопорушення на чоловіка склали адмінматеріали за ст. 185 (Злісна непокора працівникам поліції), ст. 173 (Дрібне хуліганство), ст. 130 (Керування у стані сп'яніння), ст. 124 (Вчинення ДТП) та ст. 122-4 (Залишення місця ДТП) КУпАП. Автомобіль евакуювали на штрафмайданчик", – йдеться у повідомленні заступника начальника департартаменту Патрульної поліції Києва Олексія Білошицького. 

Поліція опублікувала відео з моментом ДТП, яке записали камери зовнішнього спостереження.

"Поліція не має права надати нам інформацію про водія, яка є конфіденційною. Спочатку ми готуємо звернення до Управління патрульної поліції, просимо надати дані про водія. Далі вирішуватимемо питання щодо відшкодування збитків, завданих цим громадянином. Потрібно, щоб все ж водій сплатив компенсацію. Шкода, що немає виправних робіт, щоб правопорушник прибрав алею зверху донизу і відновив зелені насадження", – розповіла завідувачка відділу будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності Наталія Бойків.

Клумби слугують своєрідними болардами, які убезпечують від незаконного паркування автомобілів на алеї. Озеленення та прибирання цієї ділянки здійснює КП УЗН Шевченківського району, а витрати на це відшкодовує Музей Майдану. За останні пів року це вже другий випадок ДТП на алеї. Минулого разу постраждав об'єкт культурної спадщини – ліхтарний стовп. Алея Героїв Небесної Сотні у статусі вулиці, а не меморіалу, дуже вразлива як для вандалів, так і в разі подібних надзвичайних ситуацій.

Алея закрита для руху автотранспорту та є частиною пам'ятки історії. 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.