Урочистості до 100-річчя Варшавської битви та спільної боротьби Армії УНР і Війська Польського проти більшовицької агресії. АНОНС

Посольство України в Республіці Польща запрошує до участі в урочистих заходах з нагоди 100-річчя Варшавської битви та спільної боротьби Армії Української Народної Республіки і Війська Польського проти більшовицької агресії

13 серпня 2020 року, о 10:00 год.

Церемонія відкриття у Варшаві скверу імені генерала Армії Української Народної Республіки Марка Безручка.

вул. Юліана Константи Ордона, на висоті вулиць Яна Казімєжа і Всховської

14 серпня 2020 року, о 18:00 год.

Акція запалення свічок пам'яті "Полум'я братерства" та урочисте відкриття відновлених місць поховань воїнів Української Народної Республіки на Вольському православному кладовищі у Варшаві.

вул. Вольська 138/140

15 серпня 2020 року, о 11:00 год.

Відкриття виставки "За нашу і вашу свободу"… Українсько-польський союз 1920 року. Брати по зброї проти більшовицької агресії.

Територія Музею Королівські Лазні у Варшаві, зовнішня галерея, брама біля кав'ярні "Niepodległa. Miejsce spotkań"

алеї Уяздовські 4

Організатори і партнери:

Посольство України в Республіці Польща, Мерія міста Варшава, Союз польського харцерства, Пласт – українська скаутська організація в Польщі, Фонд Свобода та Демократія, Музей Королівські Лазні, Об'єднання українців в Польщі, Південно-Східний науковий інститут у Перемишлі, Громадська ініціатива опіки над могилами воїнів УНР у Варшаві, Фонд культурної спадщини.

УВАГА! Під час урочистих заходів просимо всіх учасників дотримуватися рекомендацій Головного санітарного інспектора під час стану епідемії COVID-19.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.