Суд у справі Василя Стуса інсценізовано. АНОНС

9 липня о 20:00 на каналі Chimeras Publisher відбудеться аудіоспектакль «На обороні правди» про суд над Василем Стусом

"Я не визнавав і не визнаю себе винним. До самої смерті я буду стояти на обороні правди від брехні, чистих людей від убивць, Ісуса Христа від диявола" такими були останні слова Василя Стуса, що прозвучали 1 жовтня 1980 року під час судилища над поетом.

Аби нагадати, чому голос істини завжди гучніший від мимрення брехні, українські актори, поетки, письменники, видавці й музикантка підготували аудіоспектакль "На обороні правди".

Це інсценування фінального судового засідання у справі Василя Стуса, що після нього поета відправили у заслання до табору "Перм-36".

 

У ролях: Макс Кідрук (Василь Стус), Олена Герасим'юк (Михайлина Коцюбинська), Олександра Гонтар (Світлана Кириченко), Саша Кладбіщє [гурт ZWYNTAR] (Валерія Андрієвська), Влад Сорд (Віктор Медведчук), (Олексій Валуйський-Шаригін) (Євґєній Русов), Кшися Федорович (Альбіна Баннікова), Романа Яремин (Свєтлана Ковальова) та інші. Веде "судове засідання" Євген Лір.

Текст, що звучить в етері, цілковито відповідає протоколу засідання.

Трансляція відбудеться 9 липня о 20:00 на каналі Chimeras Publisher за посиланням youtu.be/_ii1XYSVqtM

Судове засідання щодо книги Видавництво Vivat, авторства журналіста та історика Вахтанг Кіпіані "Справа Василя Стуса", відбудеться 10 липня о 10:00 у Дарницькому районному суді за адресою: Дарницький районний суд м. Києва, 02068, м.Київ, вул. О.Кошиця, 5-А. суддя Заставенко М.О.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.