У Латвійському художньому музеї скоро з’явиться україномовний аудіогід

Посол України в Латвії Олександр Міщенко та директор Латвійського національного художнього музею Мара Лаце підписали договір, завдяки якому в одному з найбільших музеїв Латвії скоро буде впроваджено український аудіогід.

Про це повідомляє у Facebook Посольство України в Латвії.

 

"2 липня 2020 р. посол України в Латвії О. Міщенко та директор Латвійського національного художнього музею М. Лаце підписали договір про передачу музею україномовного контенту, згідно з яким розпочинається завершальний етап реалізації проєкту з впровадження в музеї українського аудіогіду – його інтеграція у систему аудіогідів музею", – йдеться у повідомленні.

Як відомо, попередня домовленість про співпрацю з музеєм та створення у ньому україномовного аудіогіду була досягнута у жовтні 2019 року, під час візиту дружини Президента Олени Зеленської, яка особисто опікується цим проєктом.

Після цього підготовчі роботи, зокрема переклад, редактура, аудіозапис, тривали кілька місяців. Останній етап – інтеграція контенту в україномовну версію мобільного додатку музею.

Ця версія відтворюватиме аудіовізуальну інформацію про постійно діючі експозиції музею, унікальну архітектуру будівлі, а також матиме інтерактивну навігацію з елементами доповненої реальності.

У такий спосіб за допомогою новітніх технологій твори латвійських митців XІХ-XX століть стануть доступними для українських туристів і поціновувачів мистецтва.

Презентація україномовної версії мобільного додатку музею очікується у другій половині серпня 2020 року.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.