Про знамениту співачку Квітку Цісик знімуть біографічний музичний фільм

Український кінорежисер і сценарист Тарас Ткаченко зніме фільм «Квітка» про відому американську співачку українського походження Квітку Цісик.

Про це повідомляє портал "Стожари".

 

"Режисером фільму "Квітка", який подали в Держкіно на Чотирнадцятий конкурсний відбір кінопроєктів,  виступатиме  Тарас Ткаченко ("Чорний Ворон", "Гніздо горлиці")", - йдеться у повідомленні.

Продюсерка фільму "Квітка" Валерія Борщевська розповіла передісторію. "Ми виграли грант в УКФ у 2019 році й успішно реалізували проєкт: був написаний сценарій, створений сайт проєкту, рекламні матеріали, а також відбулося відрядження до США у Нью-Йорк, де ми познайомилися з Едвардом Раковичем, чоловіком Квітки Цісик, який є правовласником на її ім'я і голос. Під час зустрічі домовилися про подальшу працю над проєктом", – розповіла продюсерка фільму "Квітка" Валерія Борщевська.

Автори сценарію стрічки – Сергій Дзюба і Артемій Кірсанов, відомі за такими художніми фільмами і книгами, як "Позивний Бандерас" і "Заборонений".

Поки невідомо, хто саме зіграє співачку. На прем'єру біографічного фільму "Квітка" можна очікувати у 2022 році.

За сюжетом, основні події розвиваються у 1983 році. Американська співачка українського походження Квітка Цісик (Кейсі) здійснює першу і єдину в житті туристичну подорож до України, у місто Львів.

Перебування на окупованій Батьківщині предків дозволяє подолати творчу кризу та усвідомити власну місію – пожертвувати комерційним успіхом заради створення нових альбомів українських пісень та пам'яті про Батьківщину.

Цікавий історичний факт: саме після відвідування УРСР у другому альбомі українських пісень Квітки Цісик "Два кольори" (англ. "Two colours") 1989 року з'явилася пісня Володимира Івасюка "Я піду в далекі гори".

Як нагадується, батько співачки родом з-під Коломиї, був головним концертмейстером Львівської опери. У 1944 році з сім'єю, тікаючи від наступу Червоної армії, опинився в таборі для переміщених осіб у німецькому місті Байройт, після чого емігрував до США.

Сама співачка (повне ім'я Квітослава-Орися Цісик) з дитинства навчалася грі на скрипці, а в 1974 році закінчила консерваторію у Нью-Йорку. У 1977 році зіграла епізодичну роль у комедійній мелодрамі "Ти осяюєш моє життя",  а пісня до фільму у виконанні Кейсі отримала "Оскар".

Однак, слава дісталася іншій співачці Дебі Бум, яка виконала її на церемонії нагородження. Десять років Квітка Цісик була бренд-голосом автомобільної компанії "Ford". За допомогою голосу українки свій імідж створювали корпорації "Pepsi-Cola", "Coca-Cola", "American Airlines", "Burger King" тощо.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.