Про знамениту співачку Квітку Цісик знімуть біографічний музичний фільм

Український кінорежисер і сценарист Тарас Ткаченко зніме фільм «Квітка» про відому американську співачку українського походження Квітку Цісик.

Про це повідомляє портал "Стожари".

 

"Режисером фільму "Квітка", який подали в Держкіно на Чотирнадцятий конкурсний відбір кінопроєктів,  виступатиме  Тарас Ткаченко ("Чорний Ворон", "Гніздо горлиці")", - йдеться у повідомленні.

Продюсерка фільму "Квітка" Валерія Борщевська розповіла передісторію. "Ми виграли грант в УКФ у 2019 році й успішно реалізували проєкт: був написаний сценарій, створений сайт проєкту, рекламні матеріали, а також відбулося відрядження до США у Нью-Йорк, де ми познайомилися з Едвардом Раковичем, чоловіком Квітки Цісик, який є правовласником на її ім'я і голос. Під час зустрічі домовилися про подальшу працю над проєктом", – розповіла продюсерка фільму "Квітка" Валерія Борщевська.

Автори сценарію стрічки – Сергій Дзюба і Артемій Кірсанов, відомі за такими художніми фільмами і книгами, як "Позивний Бандерас" і "Заборонений".

Поки невідомо, хто саме зіграє співачку. На прем'єру біографічного фільму "Квітка" можна очікувати у 2022 році.

За сюжетом, основні події розвиваються у 1983 році. Американська співачка українського походження Квітка Цісик (Кейсі) здійснює першу і єдину в житті туристичну подорож до України, у місто Львів.

Перебування на окупованій Батьківщині предків дозволяє подолати творчу кризу та усвідомити власну місію – пожертвувати комерційним успіхом заради створення нових альбомів українських пісень та пам'яті про Батьківщину.

Цікавий історичний факт: саме після відвідування УРСР у другому альбомі українських пісень Квітки Цісик "Два кольори" (англ. "Two colours") 1989 року з'явилася пісня Володимира Івасюка "Я піду в далекі гори".

Як нагадується, батько співачки родом з-під Коломиї, був головним концертмейстером Львівської опери. У 1944 році з сім'єю, тікаючи від наступу Червоної армії, опинився в таборі для переміщених осіб у німецькому місті Байройт, після чого емігрував до США.

Сама співачка (повне ім'я Квітослава-Орися Цісик) з дитинства навчалася грі на скрипці, а в 1974 році закінчила консерваторію у Нью-Йорку. У 1977 році зіграла епізодичну роль у комедійній мелодрамі "Ти осяюєш моє життя",  а пісня до фільму у виконанні Кейсі отримала "Оскар".

Однак, слава дісталася іншій співачці Дебі Бум, яка виконала її на церемонії нагородження. Десять років Квітка Цісик була бренд-голосом автомобільної компанії "Ford". За допомогою голосу українки свій імідж створювали корпорації "Pepsi-Cola", "Coca-Cola", "American Airlines", "Burger King" тощо.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.