Біля Музею Другої Світової війни встановлюють «найвищий у країні» флагшток. ФОТО

Прапор планують підняти у День Державного прапора України 23 серпня.

На території Національного музею історії України у Другій світовій війні встановлюють 90-метровий флагшток – держак для прапору, повідомляє пресслужба КМДА.

 
фото кмда

Завершити роботи планують до 23 серпня, аби у День Державного прапора України підняти прапор. Розмір полотнища становитиме 16 на 24 метри.

 
фото кмда

Ідея такого проєкту з'явилася у Київради в 2017 році, після того, як у Дніпрі звели 72-метровий флагшток із державним прапором. Його позиціонували як найвищий у країні.

У Києві вирішили побудувати ще вищий флагшток. Для цього обрали Печерські пагорби, на яких розташовано Музей війни та статую Батьківщини-Матері.

Протягом кількох років на цей проєкт закладали кошти у бюджеті міста – суми коливалися в районі 50 мільйонів гривень – та оголошували тендери, які, утім, не відбулися.

 
фото кмда

Зрештою "найвищий у країні" флагшток вирішили будувати на кошти благодійного фонду "Майбутній Київ", засновниками якого є президент KAN Девелопмент Ігор Ніконов та сам Віталій Кличко.

Кличко подякував меценатам, "яким не байдуже, як розвивається Київ".

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.