Біля Музею Другої Світової війни встановлюють «найвищий у країні» флагшток. ФОТО

Прапор планують підняти у День Державного прапора України 23 серпня.

На території Національного музею історії України у Другій світовій війні встановлюють 90-метровий флагшток – держак для прапору, повідомляє пресслужба КМДА.

 
фото кмда

Завершити роботи планують до 23 серпня, аби у День Державного прапора України підняти прапор. Розмір полотнища становитиме 16 на 24 метри.

 
фото кмда

Ідея такого проєкту з'явилася у Київради в 2017 році, після того, як у Дніпрі звели 72-метровий флагшток із державним прапором. Його позиціонували як найвищий у країні.

У Києві вирішили побудувати ще вищий флагшток. Для цього обрали Печерські пагорби, на яких розташовано Музей війни та статую Батьківщини-Матері.

Протягом кількох років на цей проєкт закладали кошти у бюджеті міста – суми коливалися в районі 50 мільйонів гривень – та оголошували тендери, які, утім, не відбулися.

 
фото кмда

Зрештою "найвищий у країні" флагшток вирішили будувати на кошти благодійного фонду "Майбутній Київ", засновниками якого є президент KAN Девелопмент Ігор Ніконов та сам Віталій Кличко.

Кличко подякував меценатам, "яким не байдуже, як розвивається Київ".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.