Белград перейменує вулиці, названі на честь місць, де "не поважають Сербію"

Влада Белграда планує змінити більшість назв вулиць, які нагадують про місця в колишніх югославських республіках, де "не поважають Сербію".

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на видання Balkan Insight.

Вулиці Бєлграда
Вулиці Бєлграда

Перейменування почнуться з вулиць, названих на честь місць в Хорватії, Словенії та Боснії і Герцеговині.

Заступник мера Белграда Горан Весич сказав, що зміни є "питанням взаємності".

"Столиця представляє всю країну своїми назвами вулиць або пам'ятників. Ось чому сьогодні в Белграді велика кількість вулиць [все ще] названа на честь географічних термінів з республік колишньої Югославії. Для нас ненормально мати вулиці Хрвацька [Хорватія], Загорська, Загребацька або Задарська в Белграді", - сказав Весич.

Насправді в Белграді більше немає вулиці Загребацька, названої на честь хорватської столиці Загреба. Вона була перейменована в 2014 році на честь Коче Поповиці, колишнього югославського партизанського командира і високопоставленого югославського чиновника.

Весич сказав, що в сербській столиці має бути більше вулиць, названих на честь місць, де "поважають Белград".

"Наприклад, у Відні є Белградська площа, але у нас немає Віденської вулиці, в Брюсселі є Белградська вулиця, але у нас немає Брюссельської вулиці. Прийшов час проявити повагу до тих, хто поважає наше місто і нашу країну, а не бути мазохістами і мати вулиці, названі на честь районів, де все, що нагадує Сербію, було стерто", - сказав Весич.

"Вулиці Белграда повинні бути перш за все способом проявити повагу до людей, яким наша країна зобов'язана, і до дружніх країн і народів, а також до тих, кому зобов'язане людство. Саме тому ми будемо продовжувати змінювати назви всіх вулиць, названих на честь тих, хто більше не має зв'язків з Сербією, а також районів, де все, що приходить з Сербії, не вітається", - додав він.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.