Кулеба під час свого візиту до Польщі обговорив історичні питання

Україна відкрита до взаємодії у вирішенні історичних питань з Польщею, але критичним вважає принцип взаємності.

Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час спільної пресконференції з главою МЗС Польщі Яцеком Чапутовичем у Варшаві, повідомляє кореспондент Укрінформу. 27-28 липня міністр закордонних справ України перебуває з робочим візитом у Польщі.

 

"Ми абсолютно відкриті до взаємодії з Польщею, ми поважаємо право шукати і вшановувати історичні місця, у тому числі місця поховань, але для нас абсолютно критичним, як власне, думаю, і для наших польських партнерів, є принцип взаємності", - зазначив Кулеба.

Він підкреслив, що Польща й Україна мають підходити до "вкрай чутливого" для обох суспільств історичного питання на основі не лише взаємної поваги, але і синхронізації взаємних рішень.

"Була досягнута певна домовленість між нашими країнами, і Україна відповідно до цієї домовленості зняла заборону на ексгумацію польських поховань в Україні.

Тепер ми очікуємо на ухвалення Польщею рішення щодо відновлення одного українського пам'ятника, і після того, як це буде зроблено, у нас будуть відкриті всі можливості для подальшого розвитку взаємодії в цій царині", - підкреслив глава МЗС України.

У свою чергу міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович нагадав, що восени минулого року польський інститут національної пам'яті звернувся щодо можливості ведення пошукових робіт у Дрогобичі, де була в'язниця НКВД, і у Львові, де є два місця польських поховань від 1939 року.

"Відповідні польські установи досліджують прохання української сторони щодо відновлення дошки на Монастирі (гора у Польщі - ред.) на могилі громадян України. Думаю, що ці справи будуть вирішуватися відповідними органами, бо це відбувається поза компетенціями МЗС", - додав Чапутович.


Нагадуємо, що у січні в Польщі на горі Монастир біля села Верхрата у Підкарпатському воєводстві невідомі знищили меморіальну дошку з могили воїнів Української повстанської армії (УПА). Меморіальна дошка на могилі була присвячена членам УПА – жителям навколишніх сіл, які загинули в бою з НКВД у довколишніх лісах 2–3 березня 1945 року.

Читайте також:

Відновлення меморіалів УПА: у польському Інституті нацпам'яті назвали умови

Нагадуємо, що 9 жовтня 2016 року невідомі повністю знищили пам'ятник на братській могилі 13-х вояків УПА, що розташований на кладовищі с. Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства.

Того ж дня польська ультраправа організація Oboz Wielkiej Polski (OWS, "Табір великої Польщі"), відома своєю співпрацею із терористичними угрупуваннями ДНР і ЛНР, взяла на себе відповідальність за вчинений акт вандалізму.

Хрест на могилі-кургані очистили лише 2017 року працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" при Львівській обласній раді.

26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі біля Перемишля представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української повстанської армії. Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах було 15-м актом наруги над місцями пам'яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року.


Читайте також: Зеленський і Дуда. Про що домовились президенти в політиці історичної пам'яті

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.