Спецпроект

У Німеччині оголосили вирок колишньому охоронцю концтабору

У Німеччині 23 липня проходили заключні слухання у судовому процесі проти злочинів нацистів у концтаборах під час Другої Світової Війни.

Окружний суд Гамбурга засудив 93-річного колишнього охоронця СС до двох років умовно, повідомляє Tagesspiegel.

 
FOTO: AXEL HEIMKEN/AFP

"Судовий процес проти 93-річного чоловіка, який служив охоронцем СС у колишньому таборі СС "Штутгоф" закінчується у четвер у Вищому обласному суді Гамбурга. Прокурор Гамбурга звинуватив Бруно Д. у вбивстві щонайменше 5230 осіб", - йдеться у повідомленні.

Табір "Штутгоф", розташований поблизу Гданська, був створений одразу після вторгнення Німеччини у Польщу. Спочатку там ув'язнювали польських інтелектуалів, але згодом туди відправляли на смерть все більше і більше євреїв.

Бруно Д. чергував на сторожових вежах навколо табору у Штутгофі між серпнем 1944 і квітнем 1945 р. Прокурор вважає це засобом вбивства в'язнів і вимагав трьох років позбавлення волі для обвинувачуваного, адже той був "гвинтиком у машині для вбивства".

Підсудний заявив у суді, що про справжній масштаб злодіянь він дізнався лише на суді. У своєму останньому слові перед вироком він вибачився перед тими, хто пережив "це пекло божевілля", та їх близьким, але винним себе не визнав.

Адвокат вимагав виправдального вироку і стверджував, що його клієнт, якому було на момент початку служби 17 років, не бачив виходу і не мав вибору, він не зміг уникнути служби в таборі.

Заслухавши аргументи сторін, суд Гамбурга виніс вирок нині 93-річному колишньому охоронцю СС, призначивши йому два роки умовно.


До слова, у 2015 році до чотирьох років тюрми було засуджено колишнього "бухгалтера Освенцима" Оскара Грьонінга. Ще через рік було винесено вирок колишньому охоронцю СС в Освенцимі Рейнгольду Ганнінгу. Інші процеси не вдалися довести до кінця через стан здоров'я старих обвинувачених.

Наразі триває 14 розслідувань щодо колишніх охоронців у нацистських таборах Німеччини. Враховуючи похилий вік обвинувачених, невідомо, чи дійде ще хоча б одна із цих справ до суду. Можливо, вирок Бруно Д. стане останннім.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.