Спецпроект

У Німеччині оголосили вирок колишньому охоронцю концтабору

У Німеччині 23 липня проходили заключні слухання у судовому процесі проти злочинів нацистів у концтаборах під час Другої Світової Війни.

Окружний суд Гамбурга засудив 93-річного колишнього охоронця СС до двох років умовно, повідомляє Tagesspiegel.

 
FOTO: AXEL HEIMKEN/AFP

"Судовий процес проти 93-річного чоловіка, який служив охоронцем СС у колишньому таборі СС "Штутгоф" закінчується у четвер у Вищому обласному суді Гамбурга. Прокурор Гамбурга звинуватив Бруно Д. у вбивстві щонайменше 5230 осіб", - йдеться у повідомленні.

Табір "Штутгоф", розташований поблизу Гданська, був створений одразу після вторгнення Німеччини у Польщу. Спочатку там ув'язнювали польських інтелектуалів, але згодом туди відправляли на смерть все більше і більше євреїв.

Бруно Д. чергував на сторожових вежах навколо табору у Штутгофі між серпнем 1944 і квітнем 1945 р. Прокурор вважає це засобом вбивства в'язнів і вимагав трьох років позбавлення волі для обвинувачуваного, адже той був "гвинтиком у машині для вбивства".

Підсудний заявив у суді, що про справжній масштаб злодіянь він дізнався лише на суді. У своєму останньому слові перед вироком він вибачився перед тими, хто пережив "це пекло божевілля", та їх близьким, але винним себе не визнав.

Адвокат вимагав виправдального вироку і стверджував, що його клієнт, якому було на момент початку служби 17 років, не бачив виходу і не мав вибору, він не зміг уникнути служби в таборі.

Заслухавши аргументи сторін, суд Гамбурга виніс вирок нині 93-річному колишньому охоронцю СС, призначивши йому два роки умовно.


До слова, у 2015 році до чотирьох років тюрми було засуджено колишнього "бухгалтера Освенцима" Оскара Грьонінга. Ще через рік було винесено вирок колишньому охоронцю СС в Освенцимі Рейнгольду Ганнінгу. Інші процеси не вдалися довести до кінця через стан здоров'я старих обвинувачених.

Наразі триває 14 розслідувань щодо колишніх охоронців у нацистських таборах Німеччини. Враховуючи похилий вік обвинувачених, невідомо, чи дійде ще хоча б одна із цих справ до суду. Можливо, вирок Бруно Д. стане останннім.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.