Рівненщина зробить музеї інклюзивними

У Рівненській області місцеві музеї адаптують для людей з особливими потребами.

Про це повідомляє пресслужба облдержадміністрації.

Замок в Острозі
Замок в Острозі

"На Рівненщині музеї адаптують для людей з інвалідністю. Зокрема, запровадять аудіогіди – спеціальні путівники для людей з порушенням зору, а також розроблять буклети шрифтом Брайля, позначать сходові маршрути, встановлять мнемосхеми", – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що загалом туристи з особливими потребами зможуть побувати на п'ятьох екскурсіях у Рівненському обласному краєзнавчому музеї, Державних історико-культурних заповідниках Острога та Дубно, культурно-археологічному центрі "Пересопниця" у Рівненському районі.

Такі ініціативи реалізують у межах проєкту "Культурні продукти Рівненщини без обмежень". Його втілять громадські організації за підтримки Українського культурного фонду.

Окрім того, проєкт передбачає проведення семінарів, тренінгів та наставницьких сесій для провайдерів культурних послуг. Для екскурсоводів проведуть відеоуроки з основ української жестової мови.

Термін реалізації проєкту – до 30 вересня.

На популяризацію культурних, туристичних особливостей краю на Рівненщині цього року спрямовано 2,9 млн грн.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.