Українку в'язня концтаборів Анастасію Гулей нагородили Орденом за заслуги ФРН

Нещодавно відбулося нагородження громадянки України Анастасії Гулей Орденом за заслуги Федеративної Республіки Німеччина (орденом "Хрест за заслуги на стрічці") за активність у справі вшанування пам'яті жертв націонал-соціалістської диктатури.

Про це повідомляє Посольство Федеративної Республіки Німеччина у Києві

 

Переживши гестапівські тюрми та концтабори Аушвіц і Берґен-Бельзен (1943 – 1945 рр.), Анастасія Гулей присвятила своє життя примиренню. Як очевидиця тих подій, вона вже понад 20 років розповідає про пережите нею наступним поколінням – особливо в Німеччині.

Її виступи в біографічних дискусіях, здійснення нею патронату над проектами на підтримку культури пам'яті та її співпраця з меморіальними комплексами мають на меті заохотити молоде покоління зайняти наступальну позицію проти расизму, антисемітизму та порушень прав людини.

На церемонії нагородження від імені Федерального президента Франка-Вальтера Штайнмаєра Посол Анка Фельдгузен заявила:

"Для нас, німців, завдання полягає у тому, що ми повинні зберігати історію та пам'ять про людиноненависницьку диктатуру націонал-соціалізму і постійно сприяти її усвідомленню.

Тому Ваш голос проти забуття є і залишається незмірно вагомим. Ваш подарунок – можливість зазирнути у найтемніші сторінки Вашого життя – дає змогу юним і молодим людям виносити власні уроки з історії".


Відзначення активності Анастасії Гулей:

Як президент української "Спілки колишніх політичних в'язнів фашистських концтаборів", вона виступала за проведення між Німеччиною та Україною зустрічей, діалогу і проектів між поколіннями.

З 2010 року вона є партнером з педагогіки пам'яті федеральної землі Саксонія-Ангальт і вже в більш ніж 50 "біографічних дискусіях" поділилася з молоддю, освітянами, політиками та активістами громадянського суспільства своїм безцінним поглядом на час націонал-соціалізму на основі власної життєвої історії.

За її сприяння з 2010 року в Саксонії-Ангальт та Україні щорічно проводяться Німецько-українські зустрічі молоді Meet UP Ukraine.

З 2013 року вона є партнером по співпраці в земельній мережі Саксонії-Ангальт "Школа без расизму – смілива школа".

У 2018 році, як ініціатор і співвидавниця книги "Діти війни – німецько-українські спогади", вона запросила 29 українських очевидців поділитися своїми спогадами про час війни і таким чином збагатила роботу з педагогіки пам'яті в Німеччині та Україні.


ДОВІДКА. Орден за заслуги є найвищим цивільним визнанням Федеративною Республікою Німеччина заслуг перед суспільним благом і присуджується вітчизняним та іноземним громадянам за політичні, соціально-економічні та духовні досягнення, а також за особливі заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина. Нагороджуючи Орденом за заслуги, Федеральний президент Франк-Вальтер Штайнмаєр хоче звернути увагу громадськості на видатні досягнення, які мають, на його думку, особливе значення для загалу.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.