На будівництві в Одесі знайшли 265 боєприпасів часів Другої світової

В Одесі на вулиці Морехідній піротехніки виявили 265 вибухонебезпечних предметів часів Другої світової війни.

Про це повідомляє ГУ ДСНС в Одеській області.

 

"20 липня о 10:30 до Служби порятунку надійшло повідомлення про те, що під час будівництва приватного будинку у м. Одеса, по вул. Морехідна, 19, робітники виявили предмет, схожий на гранату Ф-1, та зателефонували до Служби "101", - ідеться у повідомленні.

На місці піротехніки обстежили територію та виявили 265 вибухонебезпечних предметів, у тому числі: 154 гранати Ф-1, 28 підривників до артснарядів, 11 мінометних мін 82 мм, 1 мінометну міну 120 мм, 29 артилерійських снарядів 37 мм, 17 артилерійських снарядів 45 мм, 23 артилерійські снаряди 75 мм, 2 артилерійські снаряди 152 мм.

"Усі боєприпаси будуть знищені піротехніками у спеціально відведеному місці", - наголосили у ДСНС.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.