Польща скасувала термін давності для злочинів часів комунізму

Президент Польщі Анджей Дуда підписав закон про скасування строків давності для злочинів, вчинених функціонерами тоталітарної держави часів комунізму

Як повідомляє Польське радіо, завдяки новому законодавству прокурори з Інституту національної пам'яті надалі зможуть переслідувати людей, відповідальних за скоєні у Польщі комуністичні злочини.

 

Попередні положення передбачали, що строк давності для комуністичних злочинів закінчується у 2030 році, якщо йдеться про вбивство, воєнний злочин або злочин проти людяності, або у 2020 - для інших комуністичних злочинів.

Автори законопроекту під час написання нових положень посилалися на Європейський суд з прав людини. Як написано у поясненні до закону, він відстоює позицію, що "до обов'язків демократично правової держави входить засудження злочинів, котрі були вчинені у тоталітарних (авторитарних) системах і не були переслідуванні з політичних причин".

За інформацією слідчого відділу ІНП Польщі, у Комісії переслідування злочинів проти польського народу нині відкрите 431 провадження у справах про комуністичні злочини.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.