Національний музей Революції Гідності запрошує на безкоштовні екскурсії

Маршрут стартуватиме з однієї з “фортець” протестувальників – Будинку профспілок, де нині розміщено Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану

Відвідувачі побачать ізсередини відновлений Будинок профспілок, який свого часу мало не перетворили на приміщення для приватних розважальних закладів. Тут можна ознайомитися з експозицією "Назустріч свободі", в якій зібрано найцікавіші артефакти часів Майдану.

Далі маршрут пролягатиме до майдану Незалежності, де навколо стели розміщується виставковий проєкт "Століття нескорених". Автори експозиції пропонують свіжий погляд на історію легіону УСС, добу УНР, Холодний Яр, УПА, повстанців у таборах ГУЛАГу, дисидентів, Революцію на граніті, Помаранчеву революцію, Революцію Гідності та запрошують відвідувачів знайти паралелі між подіями давнини та Євромайдану.

 

Екскурсанти пройдуть алеєю Героїв Небесної Сотні, де згадаєте найгарячіші події Революції Гідності й героїв біля народного меморіалу неподалік від каплиці архистратига Михаїла та українських новомучеників. Також побачуть ліхтарний стовп, на якому збереглися кульові отвори від пострілів під час подій 18–20 лютого 2014 року.

До слова, Музей Майдану врятував цей артефакт від демонтажу внаслідок пошкоджень під час ДТП на алеї. У супроводі гіда зможете завітати до виставкового простору просто неба "М³: Майдан. Меморіал. Музей" ("Куб") на місці майбутньої будівлі Національного музею Революції Гідності. Там можна оглянути виставку, присвячену подіям трьох українських революцій і створенню Меморіалу Небесної Сотні та Музею Революції Гідності.

Умови проведення ексурсії – на сайті Національний музей Революції Гідності

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.