Канадський музей прав людини може створити експозицію про Мустафу Джемілєва. Але бракує голосів

Студент Університеті міста Вінніпеґ Данило Кот ініціював петицію, яка пропонує представити постать Мустафи Джемілєва в експозиції Канадського музею прав людини

Автор петиції просить музей, разом з історією Голокосту та інших етноцидів, розповідати й про історію Депортації народу киримли 1944 року та її жертв. Канадський музей прав людини надає унікальні можливості для відвідувачів осягнути цінності свободи та справедливості шляхом вивчення історії.

Дирекція музею вивчила біографію Мустафи Джемілєва та історію депортації і погоджується розмістити відповідні експозиції за умови, що петиція набере 1000 підписів. Наразі є лише 45 підписів.

Поставити свій підпис можна за лінком 

 

"Представлення постаті Мустафи Джемілєва в експозиції Канадського музею прав людини буде надзвичайним визнанням як для всіх громадян України, так і для багатонаціонального народу Криму, який потерпає від агресії з боку Російської Федерації. Це буде важливий крок у напрямку визнання антилюдської діяльності та ґібридної війни режиму Путіна на Сході України та в Криму" - йдеться у петиції.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.