Підземний Луцьк став доступним онлайн

У мережі виклали перший віртуальним тур луцькими підземеллями.

Про це повідомив начальник відділу туризму департаменту економіки та європейської інтеграції Волинської обласної державної адміністрації Станіслав Ольшевський у Facebook.

 

"Ми це зробили! Перший віртуальний тур Луцьким підземеллям вже опублікований на картах Google! Поширюйте друзям, в усі куточки України та за кордон. Вдалий промоконтент Луцька та Волинської області", – написав Ольшевський.

Відправитися у віртуальну мандрівку підземеллями Луцька можна за посиланням.

У Центрі туристичної інформації та послуг міста зауважили, що відтепер всі охочі можуть дистанційно поринути в магічну атмосферу. "Проте віртуальний світ – не реальний. Тому приїздіть до Луцька, щоб побачити все на власні очі", – звернулися до туристів.


Довідково. Крім наземного міста, у Луцьку є розбудована мережа підземних переходів. На трьох рівнях підземного міста були сакральні об'єкти, трапезна, в'язниця, гробниці. Підземний комплекс під луцьким костелом Петра і Павла очолив п'ятірку найзагадковіших підземель України за версією сайту проєкту ILoveUkraine.

Про унікальні триярусні підземелля, вхід до яких розташований під костелом св. апостолів Петра і Павла, існує чимало легенд. Їхня висота в окремих місцях сягає майже 6 метрів. Припускають, що колись Старе місто було сполучене ними з Шепельським і Жидичинським городищами, Олицьким замком та іншими укріпленнями навколо нього. В цих підземеллях були поховання (деякі збереглися) багатьох знатних лучан, зокрема й луцьких римо-католицьких єпископів.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.