У Рівному пофарбували в рожеве пам’ятник радянському воєначальнику Богомолову

У Рівному вночі у п’ятницю, 10 липня, невідомі розфарбували танк-пам’ятник і меморіальну дошку на честь радянського комдива Михайла Богомолова в рожевий колір

Про це повідомляє Новинарня з посиланням на "Суспільне".

На початку декомунізації сквер, в якому розташовувався пам'ятник Богомолову перейменували, однак сам монумент залишили.

Тепер сквер має назву Українських добровольців.

Михайло Богомолов – радянський воєначальник, який встановлював у Рівному радянський режим і воював проти УНР.

"Є версія, що Богомолов похований під пам'ятником, але остаточно це можна буде стверджувати, лише провівши дослідження", – розповів  історик Рівненського краєзнавчого музею Ігор Марчук.

 
Суспільне

У лютому 2020 року народна депутатка від "Голосу" Соломія Бобровська подавала до Рівненської облдержадміністрації звернення щодо демонтажу пам'ятника командиру Червоної армії Михайлові Богомолову.

Тоді їй відмовили, адже цього воєначальника не внесли у список осіб, що підпадають під процес декомунізації.

Згодом Бобровська звернулась до Українського інституту національної пам'яті з проханням внести радянського воєначальника до цього списку осіб.

"Згаданий у Вашому зверненні встановлений у м. Рівне пам'ятник на честь радянського воєначальника Богомолова Михайла Михайловича (1897–1940) – особи, причетної до встановлення радянської влади на території України у 1920 та 1939 роках, переслідування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (активний учасник радянсько-польської війни 1920 р. між Червоною армією з одного боку та союзницькими українсько-польськими військами, в ході якої Богомолов М. М. командував ескадроном Першої кінної армії РСЧА, зокрема й при захопленні м. Рівне; у вересні-жовтні 1939 р. – командир 36-ї танкової бригади, на чолі якої брав участь у т. зв. Польському поході або "визвольному поході" РСЧА у складі 8-го стрілецького корпусу п'ятої армії), відповідно до пп. "д" п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону є символікою комуністичного тоталітарного режиму і підлягає обов'язковому демонтажу", – йшлось у листі-відповіді УІНП.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.