У бункері Херсонської ОДА відкрили музей. ФОТО

Раритетні експонати зможуть побачити всі охочі в музеї, який відкрили в бункері Херсонської облдержадміністрації.

Про це повідомляє пресслужба ОДА.

 

"Раритетні телефонні апарати та апарати для селекторного зв'язку, меблі, друкарські машинки та радіоприймачі після зняття карантинних обмежень зможуть побачити всі охочі у Музеї влади, який відкрили у підземному бункері облдержадміністрації", – йдеться в повідомленні.

 

Зазначається, що частина приміщення, яке під час зведення адміністративної споруди облаштували для укриття на випадок ядерного удару, відтепер виконуватиме інформаційно-просвітницьку функцію – знайомитиме з історією області від моменту її створення.

 

"Беззаперечна цінність експонатів цього музею в тому, що вони розповідають про різні етапи розвитку нашої рідної Херсонщини, її безмежний потенціал та майбутнє, яке ми сьогодні створюємо разом", – зауважив під час відкриття голова облдержадміністрації Юрій Гусєв.

 

Як експерт до створення розміщеної у декількох кімнатах експозиції долучився ексголова облдержадміністрації та обласної ради Михайло Кушнеренко, який є безпосереднім учасником багатьох знакових для області подій.

Також розробкою експозицій та екскурсійної програми займалися спеціалісти обласного краєзнавчого музею.

 

Зазначається, що нинішнє наповнення музею не остаточне. В облдержадміністрації уже запланували надати експозиції "людського обличчя", доповнивши її інформацією щодо особистостей, які керували Херсонщиною впродовж усього часу. Крім того, до кінця року тут мають з'явитися дві нові експозиції, тематичне наповнення яких поки що тримають у секреті.

Крути-1918: вчені проти міфів

Довкола знакових подій з часом нагромаджуються міфи й легенди, які можуть не мати жодного стосунку до історичної дійсності. Бій під Крутами не став винятком. Вже на еміграції популяризація крутянського подвигу нерідко супроводжувалася неточностями і недоладностями, на що звертали увагу навіть окремі учасники визвольної боротьби й діячі української діаспори. Попри незрівнянно більші інформаційні можливості сучасного суспільства, сьогодні мас-медіа часом ретранслюють не лише давно спростовані легенди про бій під Крутами, але й новітні міфи, творці яких інколи доволі безапеляційно просувають своє "бачення" історичних подій.

Крутянці на світлинах

19 березня 1918 року Київ був у зажурі... Ховали крутянців... «Прості деревяні блакитні домовини були поставлені по дві на площадки візників». На Бібіковському бульварі стрікотіла плівкою відеокамера, що фільмувала траурну процесію. Професор Грушевський сказав: «Dulce et decorum est pro patria mori. – Солодко і прекрасно вмерти за отчизну так, як умерли оці сини й брати наші, які полягли головами, боронячи рідний край від ворогів...». У будівлі Центральної Ради робили ремонт – з фронтону знімали двоголового орла, символ російського самодержавства.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».