АНОНС: Онлайн-семінар "Від підпілля до підпілля: Роман Шухевич у 1941 – 1943 рр."

Чому бандерівська ОУН пішла на створення спільно з Абвером військових підрозділів у 1941 році? Як і коли Роман Шухевич потрапив до батальйону «Нахтіґаль»? Чим він займався на території України влітку 1941 року? Чому опинився в шуцманшафті? Що робив у Білорусії? Як покинув службу в поліції і повернувся до підпілля? Ці та інші питання завжди викликають бурю емоцій, гострі дискусії, різночитання й різносприйняття.

Програма імені Фулбрайта в Україні та Благодійна організація "Українське фулбрайтівське коло" продовжують серію онлайн-семінарів в рамках проєкту "Ціна миру", присвяченого 75-й річниці завершення Другої світової війни. Третій онлайн-семінар "Від підпілля до підпілля: Роман Шухевич у 1941 – 1943 рр." відбудеться сьогодні.

 

Біографія Романа Шухевича в багатьох аспектах є показовою для персоналій, які присвятили своє життя революційній діяльності. Конспірація, нелегальне становище, "подвійне життя", підроблені документи, незареєстрована зброя, фальшиві гроші, арешти, ризик, перестрілки, вбивства – усе це було присутнє в його життєписі.

Одночасно, як і в багатьох інших відомих революціонерів ХХ століття (згадати бодай того ж Юзефа Пілсудського), у житті Романа Шухевича була своя "леґіонова сторінка", етап біографії, коли (слідуючи популярній у ХІХ – ХХ століттях "леґіоновій ідеї") Шухевич проходив службу як один з командирів створеного бандерівською ОУН спільно з Абвером батальйону "Нахтіґаль", а згодом – у 201-му батальйоні шуцманшафту.

Цей період цікавий тим, що в ньому особливо яскраво виявилася здатність Шухевича до життя із "подвійним дном", коли йому доводилося з одного боку перебувати на легальному становищі, виконувати військові накази німецького командування, а з іншого – продовжувати здійснювати роботу на користь ОУН, яка включала не тільки такі речі як, скажімо, підготовка до оголошення Акта 30 червня 1941 року у Львові, але й операції з фальшивими купюрами "райхсбанку" (що, очевидно, загрожувало смертною карою в умовах війни).


Спікер: Іван Патриляк – український науковець, фахівець з історії українського націоналізму, доктор історичних наук. У 1998 році закінчив магістратуру історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Навчався в аспірантурі то го ж університету, де захистив дисертацію "Діяльність ОУН(б) 1940 – 1942 рр.: військовий аспект" (2001 р.).

Від квітня 2001 р. працює на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 2012 році захистив докторську дисертацію: "Діяльність націоналістичного підпілля і Української повстанської армії в роки Другої світової війни".

Професор кафедри історії світового українства, декан історичного факультету. Коло наукових інтересів: історія українського націоналізму, історія України в роки Другої світової війни, історія УПА, історія Київського університету.    


Модератор: Вахтанг Кіпіані – український журналіст, публіцист, історик. Співтворець медіаресурсу "Історична правда", що включає інтернет-видання та однойменну телепрограму, відзначену 2014 року премією "Телетріумф".

Лауреат Премії імені Олександра Кривенка "За поступ у журналістиці" (2007) та Премії імені Георгія Ґонґадзе (2019). Викладач магістерської програми з журналістики Українського католицького університету у Львові та кафедри "PR" у Національному університеті "Києво-Могилянська академія", засновник Музею-архіву преси.


Час: 3 червня, середа, 18.00


Дивитися трансляцію можна на наступних ресурсах:

Сторінка БО "Українське фулбрайтівське коло" у Facebook;

Канал БО "Українське фулбрайтівське коло" в Youtube:


Ви також можете поставити свої запитання учасникам, на які вони дадуть відповідь у прямому ефірі, залишивши коментар під час трансляції під відео на будь-якому з наведених вище ресурсів.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.