На Рівненщині туристам запропонують археологічні експедиції і театралізовані екскурсії

Взяти участь у театралізованих екскурсіях, археологічних експедиціях невдовзі зможуть туристи у селі на Рівненщині.

Про це повідомляє пресслужба облдержадміністрації.

 

"Театралізовані екскурсії, археологічні експедиції виставки історичних та художніх експонатів проводитимуть на території Хотинського городища у Рівненському районі. Таким чином тут реалізовуватимуть проєкт "Створення туристично-культурного центру в селі Хотин Шпанівської громади в межах зеленого шляху "Медове коло", – йдеться у повідомленні.

За словами проєктного менеджера Шпанівської ОТГ Євгенія Сульжука, також ініціатива передбачає облаштування в місцевому клубі культурного простору. Для цього відремонтують частину приміщення, закуплять необхідні меблі та обладнання.

У такому просторі проводитимуться виставки, майстер-класи, інші заходи для мешканців та гостей громади. Тут же надаватимуть послуги для мандрівників, зокрема інформуватимуть про привабливі локації та атракції.

Також організують понад 10 експедицій для збору та систематизації інформації про туристичні цікавинки території. Це будуть не лише знані об'єкти Рівненщини, а й маловідомі. Буде створено 4 локальні маршрути: у Деражненській, Шпанівській, Березнівській та Соснівській громадах.

Все стане можливим завдяки гранту, який виборола місцева громада, подавши проєкт на щорічний конкурс. У його межах територіальні громади отримують співфінансування з обласного бюджету на втілення власних ініціатив. Так, від області громада одержить 150 тисяч грн, водночас власний внесок складе 314 тисяч грн.

Цьогоріч у межах конкурсу на Рівненщині територіальні громади реалізують 25 проєктів. На це з обласної скарбниці виділено 2,9 млн грн.


ДОВІДКА. Проєкт "Медове коло"
, над реалізацією якого триває робота у Рівненській області, передбачає мережу маршрутів, яскраві події та унікальні туристичні пропозиції.

Зелений шлях "Медове коло" – це туристична локація, що об'єднує територію Рівненського, Костопільського, Березнівського, Корецького та Гощанського районів. Мета його створення – стимулювання розвитку підприємництва до туристичного діяльності, комплексний розвиток території.

У такий спосіб кожен із жителів найменшого населеного пункту території "Медового кола" зможе запропонувати унікальну послугу для туристів – сувенірну продукцію, екопродукти, екскурсійні, побутові послуги, прокат тощо – та долучитися до розвитку громади.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.