Арештовані картини Порошенка помістили за ґрати в музеї Гончара

Картини з колекції Петра Порошенка, через які його викликали на допит у Державне бюро розслідувань, залишили в музеї Івана Гончара і помістили за ґрати.

Про це пишуть на сторінці Петра Порошенка.

 

"Сьогодні тут [у музеї Івана Гончара] відкрилася незвичайна виставка, де представлені полотна митців, більшість з яких мають безпосередній стосунок до України. Запрошую всіх відвідати цю інсталяцію. Приходьте, щоб побачити на власні очі, до чого призводять безглузді дії влади", — сказано на сторінці.

Пресслужба партії "Європейська солідарність" повідомила, що така експозиція — це перформанс.

"Директор музею Петро Гончар символічно розірвав стрічку, якою були опечатані двері до виставкової зали, і присутні побачили, що картини художників зі світовими іменами буквально перебувають "під арештом", у заґратованому просторі", — пишуть у повідомленні.

26 червня працівники ДБР приїхали до музею, щоб оцінити колекцію Порошенка. Утім, за словами директора музею Петра Гончара, у слідчих не було відповідних для цього документів, тому вони змушені були піти.


Нагадуємо
, що 26 травня співробітники Державного бюро розслідувань під час проведення слідчих дій у рамках одного з кримінальних проваджень застосували силу для проникнення у виставкове приміщення музею – зламали двері, виштовхнули директора – Петра Івановича Гончара, і заблокували вхід. Що відбувалося в цей час у приміщеннях музею – невідомо, оскільки співробітників Музею Гончара, народних депутатів, які прибули на місце, та журналістів всередину не пропускали.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.