У Німеччині відкрили памʼятник Леніну

У містечку Гельзенкірхен у промисловому регіоні Німеччині члени Марксистсько-ленінської партії Німеччини встановили памʼятник Володимиру Леніну

Українська правда повідомляє, що спочатку пам'ятник хотіли встановити до 150-річчя Леніна у квітні, але через епідемію коронавірусу плани змінилися.

Проти встановлення пам'ятника виступала місцева влада. Міська рада Ґельзенкірхена навіть подала до суду, намагаючись зупинити відкриття статуї, назвавши Леніна представником насильства, придушення, терору і величезних людських страждань.

Але аргументи ради про те, що статуя "порушить вигляд" розташованого поблизу історичного банку, були відкинуті, а марксистам дозволили відкрити пам'ятник.

Речник міської ради Мартін Шульман говорив у квітні, що "лише кілька людей з Марксистської партії хочуть (встановлення пам'ятника Леніну – УП), більше ніхто".

За його словами, після того, як мерія програла суд, вона не має вибору, "оскільки земля, на якій мають встановити статую, перебуває в приватній власності".

Пам'ятник Леніну, Ґельзенкірхен
Пам'ятник Леніну, Ґельзенкірхен

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.