У Німеччині відкрили памʼятник Леніну

У містечку Гельзенкірхен у промисловому регіоні Німеччині члени Марксистсько-ленінської партії Німеччини встановили памʼятник Володимиру Леніну

Українська правда повідомляє, що спочатку пам'ятник хотіли встановити до 150-річчя Леніна у квітні, але через епідемію коронавірусу плани змінилися.

Проти встановлення пам'ятника виступала місцева влада. Міська рада Ґельзенкірхена навіть подала до суду, намагаючись зупинити відкриття статуї, назвавши Леніна представником насильства, придушення, терору і величезних людських страждань.

Але аргументи ради про те, що статуя "порушить вигляд" розташованого поблизу історичного банку, були відкинуті, а марксистам дозволили відкрити пам'ятник.

Речник міської ради Мартін Шульман говорив у квітні, що "лише кілька людей з Марксистської партії хочуть (встановлення пам'ятника Леніну – УП), більше ніхто".

За його словами, після того, як мерія програла суд, вона не має вибору, "оскільки земля, на якій мають встановити статую, перебуває в приватній власності".

Пам'ятник Леніну, Ґельзенкірхен
Пам'ятник Леніну, Ґельзенкірхен

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.