МКІП повернуло під своє управління три замки й ще низку об’єктів – Ткаченко

Міністерству культури та інформаційної політики вдалося повернути під своє управління Підгорецький, Олеський, Золочівський замки та низку інших важливих об'єктів культурної спадщини.

Про це глава цього відомства Олександр Ткаченко повідомив на своїй сторінці у Facebook.

Підгорецький замок
Підгорецький замок

"Сьогодні нам вдалося повернути до сфери управління міністерства Підгорецький, Олеський, Золочівський замки, П'ятничанську вежу, монастир капуцинів та костел Св. Антонія в селищі Олесько, а також костел Воздвиження та Св. Йосифа в Підгірцях Львівської області", – зазначив Ткаченко.

За його словами, це означає, що змінився суб'єкт управління: від ОДА пам'ятки перейшли до сфери управління міністерства, але їхній державний статус залишається незмінним.

Міністр наголосив, що проблема полягає у тому, що облдержадміністрації, яким підпорядковувалися ці пам'ятки, не мають достатніх грошових ресурсів для їхньої підтримки у належному стані.

ОДА користувалися приміщенням, однак, не могли інвестувати в розвиток. Як наслідок, відбувалася руйнація пам'яток. "І це не тільки тріщини на стінах. Ризик збитків є колосальним. Експозиції та цінності, які є там, зберігаються у жахливих умовах без належної на це охорони", – написав міністр культури та інформаційної політики.

За його словами, МКІП зі свого боку зможе забезпечити належне утримання пам'яток за кошти державного бюджету.

"Ремонтувати треба. Стан критичний! Проведемо капітальні реставраційні роботи. Підійдемо повноцінно: освітлення, ремонт, охоронна система, інфраструктура, промо, дозвілля та інтерактив. Також залучимо меценатів", – підкреслив Ткаченко.

Урядовець додав, що паралельно МКІП розробляє план їхнього стратегічного розвитку. Йдеться не тільки про ремонт, який дасть змогу повноцінно експлуатувати пам'ятки, а й про використання їх для бізнесу у сфері креативних індустрій: проведення фестивалів, знімання фільмів, реклами, серіалів та інших креативних проєктів.

Міністр акцентував увагу, що ці пам'ятки мають головне – атмосферу, антураж та дух української історичної культури. Тож, підійшовши комплексно, в МКІП планують повернути гордість для країни та перетворити об'єкти на справжні туристичні "магніти".

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.