Горбачов планував повернути Карелію Фінляндії – колишній дипломат

Під час президентства Міхаїла Горбачова СРСР був готовий почати діалог про повернення Карелії до складу Фінляндії.

Причина такого рішення Москви була в нестачі фінансових ресурсів на захоплений під час Другої світової війни регіон. Про це в своїй книзі розповів колишній співробітник МЗС Фінляндії, доктор політології Юкка Сеппінен, пише Iltalehti.

Карелія
Карелія
Фото: Сергей Смирнов / GLobal Look Press

Як стверджує автор, наприкінці 1980-х років у СРСР вже "почали дути більш вільні вітри", і у Фінляндії з'явилися реальні шанси повернути Карелію.

За словами Сеппінена, це відбувалося на тлі позитивного ставлення ліберальних членів Політбюро ЦК КПРС до незалежності балтійських країн.

Відмовитися від частини території СРСР вирішив, щоб зняти з себе тягар витрат на Виборг. Адже у радянського режиму не було грошей на відновлення цієї території, пише Сеппінен.

Але ця ідея так і не увінчалася успіхом через дев'ятого президента Фінляндії Мауно Койвісто. За словами ексдипломата, тодішній лідер Фінляндії був родом із Турку і не хотів, щоб у західної частини країни з'явився сильний конкурент, такий як Виборг.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.