У нових музеях Запоріжжя покажуть "ялтинський" тролейбус і селище менонітів

У Запоріжжі анонсували відкриття двох неординарних музеїв, присвячених спеціальному транспорту й архітектурі.

Про це повідомляє Туристично-інформаційний центр міста.

 

"Незабаром у Запоріжжі відкриються 2 незвичні музеї – Музей спеціального транспорту та Музей історії архітектури", – йдеться в повідомленні.

Так, Музей спеціального транспорту зараз розбудовується на вулиці Штабній на місці колишнього зеленого господарства "Дніпроспецсталі". До 2021 року тут має з'явитися велика експозиція ретроавтівок, приватний парк із затишними алеями, сцена для проведення музичних виступів.

 

"Уже зараз у музеї просто неба представлені понад 100 рідкісних авто, серед яких, - унікальний автобус французького виробництва, "ялтинський" тролейбус, чия історія придбання дістала широке висвітлення у національних ЗМІ.

Формат та експозиція музею не повторюватимуть існуючі зібрання ретроавтомобілів. Керівник проєкту "Бухта радості" Олесь Кальницький планує остаточно облаштувати парк та відкрити музей у 2021 році, саме тоді "Бухту Радості" буде офіційно представлено запоріжцям", – зазначили в ТІЦ.

 

Крім того, невдовзі у Запоріжжі має з'явитися Музей історії архітектури. Зараз монтується його перша черга, куди входитимуть експозиції, присвячені Старому Олександрівську (так місто Запоріжжя називалося до 1921 року) та селищам менонітів.

Музей стане частиною історико-культурної інфраструктури, яка дасть можливість осягнути етапи розвитку міста та його досягнення.

Як зазначили в Туристично-інформаційному центрі, це буде перший муніципальний музей, який увійде до туристичної інфраструктури Запоріжжя.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.