Спецпроект

Леонід Кравчук увійшов до Наглядової ради Меморіального центру «Бабин Яр»

Перший президент України Леонід Кравчук поповнив склад Наглядової ради Благодійного фонду Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» (BYHMC).

Як повідомляє Jewish.org.ua, Кравчук став п'ятнадцятим членом цього органу.

 

Леонід Кравчук долучився до членів Наглядової ради як державний і громадський діяч, політик, науковець і дипломат найвищого рівня. До того ж свого часу саме він проголосив історичну промову у контексті переосмислення і дослідження теми Голокосту.

Леонід Кравчук як голова Верховної Ради вибачився у 1991 році у Бабиному Яру перед єврейським народом від імені українського за участь окремих українців у Голокості.

Окрім Леоніда Кравчука, до складу Наглядової ради Благодійного фонду Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" входять такі видатні особистості, як нобелівська лауреатка з літератури Світлана Алексієвич, колишній віце-канцлер Німеччини Йошка Фішер, американський політик Джо Ліберман, екс-президент Польщі Александр Кваснєвський та генеральна директорка ЮНЕСКО у 2009 – 2017 роках Ірина Бокова.

На рівні функцій Наглядова рада здійснює контроль за діяльністю Фонду і консультує Раду директорів як окремий і незалежний від неї орган.

Водночас за інформацією поширеною Головою Українського інституту національної пам'яті Антоном Дробовичем, Кравчук увійшов до складу ради, бо "...не може бути на одній території двох музеїв на одну і ту саму тему, - приватного та державного, - і що він став членом наглядової ради, щоб переконати інших учасників приватного проєкту підтримувати створення державного музею."

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.