У Франції видали другу частину суперечливих коміксів про Євромайдан. ФОТО

Друга частина коміксів про Революцію Гідності – Maїdanlove – де оповідається історія кохання під час буремних подій, вийшла друком у Франції.

Збірку випустило видавництво Grand Angle, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

 

У коміксах у вельми довільній і суперечливій щодо політичних реалій формі розповідається про трьох молодих людей - Богдана, Олену та Іванну.

Богдан – військовослужбовець підрозділу "Беркут", який мусить виконувати накази для придушення Євромайдану. Олена й Іванна – активістки революції. За сюжетом, натхненний коханням Богдан збагнув злочинність режиму Януковича та покинув службу в "Беркуті".

 

Усе це відбувається на тлі прагнень президента РФ Путіна завадити європейській інтеграції України та посилити контроль над країною через Януковича, який, за версією авторів, одержимий своїм золотим унітазом. Присутні в цій історії й "неонацисти" (знову ж таки, у викладі французьких авторів) із партії "Свобода".

 

Варто зауважити, що у коміксі доволі правдиво представлені прагнення українців, які виступили проти корупції, злочинної влади, намагань Кремля підпорядкувати Україну та заблокувати її європейський шлях.

Згадують автори і героїв Небесної сотні. "Майдан завжди сумуватиме за цими загиблими. Вони ніколи не будуть забуті", - каже одна з героїнь.

 


Перша збірка коміксів Maїdanlove про події Революції Гідності вийшов у Франції навесні 2019 року.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.