У Франції видали другу частину суперечливих коміксів про Євромайдан. ФОТО

Друга частина коміксів про Революцію Гідності – Maїdanlove – де оповідається історія кохання під час буремних подій, вийшла друком у Франції.

Збірку випустило видавництво Grand Angle, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

 

У коміксах у вельми довільній і суперечливій щодо політичних реалій формі розповідається про трьох молодих людей - Богдана, Олену та Іванну.

Богдан – військовослужбовець підрозділу "Беркут", який мусить виконувати накази для придушення Євромайдану. Олена й Іванна – активістки революції. За сюжетом, натхненний коханням Богдан збагнув злочинність режиму Януковича та покинув службу в "Беркуті".

 

Усе це відбувається на тлі прагнень президента РФ Путіна завадити європейській інтеграції України та посилити контроль над країною через Януковича, який, за версією авторів, одержимий своїм золотим унітазом. Присутні в цій історії й "неонацисти" (знову ж таки, у викладі французьких авторів) із партії "Свобода".

 

Варто зауважити, що у коміксі доволі правдиво представлені прагнення українців, які виступили проти корупції, злочинної влади, намагань Кремля підпорядкувати Україну та заблокувати її європейський шлях.

Згадують автори і героїв Небесної сотні. "Майдан завжди сумуватиме за цими загиблими. Вони ніколи не будуть забуті", - каже одна з героїнь.

 


Перша збірка коміксів Maїdanlove про події Революції Гідності вийшов у Франції навесні 2019 року.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.