У Польщі вшанували пам'ять перших в'язнів Освенциму

Президент Польщі вшанував пам'ять 728 мешканців міста Тарнува, які 14 червня 1940 року стали першими в'язнями нацистського концтабору Аушвіц.

По це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

Президент Анджей Дуда, а також віце-прем'єр Пьотр Глінський поклали в неділю квіти до стіни страт Освенциму та біля залізничної колії, якою до концтабору привезли першу групу в'язнів.

"Ця земля просякнута кров'ю і всипана попелом зі спалених людських тіл. Ця земля волає про пам'ять, про те, щоб ми ніколи цього не забули, і це ніколи знову не повторилося", - заявив Дуда на церемонії.

Він нагадав, що першою групою в'язнів були громадяни Польщі, які в Освенцимі отримали номери від 31 до 758.

Глава польського уряду Матеуш Моравецький своєю чергою зазначив у Facebook, що обов'язком живих є пам'ятати про загиблих під час Другої світової війни та вшановувати їх пам'ять.


Як відомо, в Освенцимі нацисти вбили 1,1 млн осіб, з яких близько мільйона були євреї.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.