В Англії прибиратимуть памʼятник засновнику скаутського руху

Пам'ятник засновникові скаутського руху Роберту Бадену-Пауеллу у місті Пул тимчасово приберуть через побоювання зруйнування. Прихильники знесення статуї стверджують, що Баден-Пауелл нібито симпатизував Гітлерові, а також був расистом і гомофобом

 
Фото: STEVE DANIELS

Про це повідомляє BBC. Статую встановили 12 років тому.Місцева поліція рекомендувала її демонтувати аби уникнути вандалізму.

Баден-Пауелл нібито був прихильником нацистів, а також здійснював проти зулусів військові злочини, коли служив в Південній Африці наприкінці XIX століття.

Рішення про знесення ухвалили органи місцевої влади. Заступник голови міської ради Марк Хауелл в коментарі підкреслив, що статую прибирають, щоб врятувати її:

"Ми знаємо, що місцеві мешканці пишаються лордом Баденом-Пауеллом і скаутським рухом і їх зв'язком з Пулом. Дехто вважає, що рішення тимчасово прибрати пам'ятник - це поступка протестувальникам. Однак, ми вважаємо, що відповідальним рішенням буде захистити пам'ятник, щоб його цінували і поважали майбутні покоління".

У памʼятника знайшлось доволі багато захисників.

Баден-Пауелл заснував рух скаутів у 1907 році. Цей рух існує досі, зокрема і в Україні. Скаути ніколи не ставили перед собою політичних завдань. Натомість завжди пропонували мир, рівність та толерантність.

Прихильники скаутів і Бадена-Пауелла говорять, що скаутський рух допомагає подолати соціальний розрив - у скаути беруть дітей із сімей різного рівня доходів.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.