У Києві презентували фотовиставку «Героїчна оборона Донецького аеропорту (2014-2015)»

Сьогодні у столиці відкрили фотовиставку до річниці боїв за Донецький аеропорт. Світлини у вікнах «Укрінформу» можна буде побачити до 21 червня 2020 року (за адресою – Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 8/16).

Виставка "Героїчна оборона Донецького аеропорту (2014-2015)" є черговим спільним проєктом Українського інституту національної пам'яті та УНІА "Укрінформ".

На 9 банерах представлено близько 50 фотографій, зроблених "кіборгом" Русланом Боровиком, а також цитати-спогади захисника аеропорту Дмитра Вербича, що увійшли до його нової книжки "Точка неповернення". 

 

"Для майбутніх поколінь, які вивчатимуть сучасну історію, фотофіксація російсько-української війни надзвичайно важлива. А ці світлини і спогади від "кіборгів" ще більш виразніше розкажуть про оборону ДАПу", – зауважив Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.

Кожен фотостенд виставки показує перебування "кіборгів" у ДАПі з різних боків: умови, в яких знаходилися наші вояки, їхній побут та дозвілля, аеропорт зсередини, позиції, понівечені російськими солдатами будинки місцевих жителів, моменти відчаю і радості, а також обличчя тих, хто боронив свою землю.

"Для мене фотографування у ДАПі було своєрідним способом емоційної розрядки. Я не планував робити виставку чи взагалі десь показувати ці світлини. Пригадую, що спершу, коли я брав до рук фотоапарат, багато хто з побратимів не хотів опинятися у полі зору мого об'єктива, запитували: "Та навіщо тобі це..?". Але я хотів це зафіксувати чи то для себе, чи для майбутніх поколінь", – говорить гранатометник 90-го окремого десантного батальйону імені Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова, "кіборг", автор унікальних світлин з пекла Донецького аеропорту Руслан Боровик.

"Ми добре пам'ятаємо той період, коли країна затамувавши подих, стежила за подіями у Донецькому аеропорту, але наші переживання та страх і близько не зрівняються з емоціями, які переживали українські вояки, перебуваючи у терміналах. Уривок зі спогаду "кіборга" Дмитра Вербича дуже влучно описує те, що у вояків було якесь відчуття нереальності, ніби у комп'ютерній грі, тільки не можна зберегтись у разі чого. Є лише одна спроба, одне життя..." – сказала модераторка заходу співробітниця Інституту Аліна Карбан.

Фотовиставку "Героїчна оборона Донецького аеропорту (2014-2015)" присвячено всім земним і небесним Героям, які захищали Донецький аеропорт.

Ідея – Аліна Карбан

Дизайн – Ганна Беркутова

Фотографії – Руслан Боровик

Цитати – Дмитро Вербич, книжка "Точка неповернення" (видавництво "Наш Формат")

Організатори: Український інститут національної пам'яті та УНІА "Укрінформ".

Завантажити фотовиставку у якості для друку та поширення можна за цим посиланням

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.