У столиці покажуть унікальні світлини з пекла Донецького аеропорту

У Києві відкриють фотовиставку «Героїчна оборона Донецького аеропорту» (2014-2015)»

10 червня о 12.00 в Укрінформі відкриють фотовиставку "Героїчна оборона Донецького аеропорту". Відкриття буде транслюватися онлайн на сторінці Українського інституту національної пам'яті. Фотографії у вікнах УКРІНФОРМу можна буде побачити до 21 червня.

До участі у заході запрошені: 

  • Руслан Боровик "Багдад" – гранатометник 90-го окремого десантного батальйону імені Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова, "кіборг", автор унікальних світлин

  • Антон Дробович – Голова Українського інституту національної пам'яті

  • Олександр Харченко – генеральний директор УКРІНФОРМу

  • Олександр Ткаченко – міністр культури та інформаційної політики України

Модераторка – Аліна Карбан – співробітниця Українського інституту національної пам'яті.

 

 

Фотовиставка "Героїчна оборона Донецького аеропорту" – це спільний проєкт Українського інституту національної пам'яті та УНІА "Укрінформ". 

На 9 банерах представлено близько 50 фотографій, зроблених "кіборгом" Русланом Боровиком, а також цитати-спогадів захисника аеропорту Дмитра Вербича, що увійшли до його нової книжки "Точка неповернення". 

Кожен фотостенд показує перебування "кіборгів" у ДАПі з різних боків: умови, в яких знаходилися наші вояки, їхній побут та дозвілля, аеропорт зсередини, позиції, понівечені російськими солдатами будинки місцевих жителів, моменти відчаю і радості, а також обличчя тих, хто боронив свою землю.

Оборона Донецького аеропорту тривала з весни 2014-го до зими 2015-го і стала символом спротиву українців російській військовій агресії. 

Уся країна, затамувавши подих, стежила за новинами про ДАП протягом 242 днів. Під час боїв за Аеропорт українські вояки продемонстрували силу, витримку, відданість та незламність.

Фотовиставку присвячено всім земним і небесним Героям, які захищали Донецький аеропорт.

Ідея – Аліна Карбан

Дизайн – Ганна Беркутова

Фотографії – Руслан Боровик

Цитати – Дмитро Вербич, книжка "Точка неповернення" (видавництво "Наш Формат")

Організатори: Український інститут національної пам'яті та УНІА "Укрінформ".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.