Вихід з карантину: депутати звернулися до Шмигаля з пропозиціями для музеїв і бібліотек

Народні депутати звернулися до Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля зі своїми міркуваннями і пропозиціями щодо механізму виведення з карантину музейних закладів.

Про це повідомила заступниця голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук у Facebook, передає Укрінформ.

 

"Ми з колегами звернулися до Прем'єр-міністра зі своїми міркуваннями, а також з пропозиціями щодо механізму виведення з карантину музейних закладів від Українського комітету Міжнародної ради музеїв та директорів провідних українських музеїв. Повернемо наші музеї та бібліотеки до життя", - зазначила Кравчук.

Народний депутат нагадала, що нещодавно уряд анонсував відкриття музеїв та бібліотек вже з 11 травня.

"Ми з колегами підтримуємо цю ініціативу, але й наголошуємо на тому, що умовою відкриття музейних установ після карантину має стати наявність чіткого алгоритму.

Необхідно взяти до уваги особливості функціонування музею чи бібліотеки, створити сприятливі умови для його відкриття та безпечного відвідування", - написала Кравчук.

За словами політика, досягти цього можна лише за наявності конструктивної взаємодії закладів культури з органами державної та місцевої влади у кожному окремому випадку, щоб разом ухвалити рішення про доцільність або недоцільність відкриття закладу.

"Відсутність конкретного плану поетапного виходу з карантину та прописаних механізмів його забезпечення, зокрема, фінансового, призведе до імітації виконання вимог, а цього ми не можемо собі дозволити в умовах пандемії", - підкреслює Кравчук.

Вона додала, що варто подбати про музейних доглядачів, прибиральників, працівників гардеробу.

"Найчастіше – це люди віком 60+, які сьогодні перебувають на самоізоляції, адже музеї не належать до переліку об'єктів критичної інфраструктури. Таким чином, на працівників музеїв не поширюється відповідне виключення, яке дозволяє працювати людям з віком понад 60 років", - зауважує Кравчук.

Крім того, як зазначає депутат, персонал закладів культури потребує належного фінансового забезпечення щоденної дезінфекції та засобів індивідуального захисту. Так само важко уявити, як можуть запрацювати музеї, особливо у великих містах, без відновлення роботи громадського транспорту.

Як повідомлялося, уряд з 12 березня запровадив в Україні карантин з метою протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19. Зокрема, було закрито заклади торгівлі, крім продуктових магазинів, аптек, автозаправок і банків.

Зупинено роботу метрополітенів у Києві, Харкові та Дніпрі, рух наземного транспорту в містах, припинено міжміське й міжобласне автомобільне, залізничне та авіасполучення.

Наразі карантин в Україні продовжено до 22 травня, але з 11 травня передбачені послаблення карантинних обмежень.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.