НБУ випустив пам'ятну монету "75 років перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років". ФОТО

Монета вводиться в обіг з 05 травня 2020 року.

Про це йдеться на сайті Нацбанку.

 

Монета присвячена увічненню пам'яті та перемозі у Другій світовій війні – найкривавішій в історії людства, що тривала шість років.

Воєнні дії відбувалися на території 40 держав і завдали людству надзвичайних страждань. Значний внесок у перемогу над нацизмом зробила Україна, територія якої із червня 1941-го до жовтня 1944 року була центральною ділянкою всього європейського плацдарму воєнних дій.

Під час Другої світової війни Україна зазнала величезних людських (приблизно 9–10 млн осіб) та матеріальних втрат.

На аверсі монети розміщено: угорі на дзеркальному тлі – малий Державний Герб України, під яким напис – 75 РОКІВ/ ПЕРЕМОГИ/ НАД/НАЦИЗМОМ/ У ДРУГІЙ/ СВІТОВІЙ/ ВІЙНІ; ліворуч на матовому тлі написи: 2020/ УКРАЇНА/ 5 ГРИВЕНЬ (напис ГРИВЕНЬ – вертикальний); унизу на дзеркальному тлі – декоративне зображення голуба, який тримає оливкову гілочку – символ свободи, миру, перемоги.

Праворуч унизу розміщено логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України).

 

На реверсі монети зображено стилізовану композицію: вертикальний колючий дріт, що ділить площину монети умовно на військову (ліворуч) із потрісканими, рваними краями (котрі символізують напругу, тривогу, біль), на тлі якої напис – 1939, і мирну, де колючий дріт проростає листям (що символізує відродження і продовження життя), на тлі якої напис – 1945.

 

Художник: Фандікова Наталія

Скульптор: Іваненко Святослав , Атаманчук Володимир

Роздрібна ціна, грн: 40

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.